1. Акредитуюча держава може відмовитися від привілеїв і імунітетів, перелічених у статті 16. Ця відмова має бути завжди чіткою і повідомленою нотою державі перебування.
2. Розпочаті працівником консульської установи дії у випадку, коли він міг би користуватися імунітетом від юрисдикції, позбавляє його права посилатися на імунітет у відношенні будь-якого зустрічного позову, безпосередньо пов'язаного з основним позовом.
3. Відмова від імунітету від юрисдикції у відношенні судочинства або адміністративних дій не означає відмови від імунітету у відношенні виконання рішень. У відношенні таких дій обов'язковою є окрема відмова.