1. Держава перебування дозволяє і охороняє свободу зносин консульської установи з усіх офіційних справ. Для зносин з урядом, дипломатичними представництвами й іншими консульськими установами акредитуючої держави, незалежно від того, де вони знаходяться, консульська установа може користуватись всіма відповідними засобами зв'язку, включаючи дипломатичних і консульських кур'єрів, дипломатичну і консульську пошту, закодовані або шифровані депеші. Однак встановити радіопередавач і користуватись ним консульська установа може лише за згодою держави перебування.
2. Офіційна кореспонденція консульської установи є недоторканною. Під офіційною кореспонденцією розуміється вся кореспонденція, що відноситься до консульської установи та її функцій.
3. Консульська пошта повинна мати видимі зовнішні ознаки її характеру і може включати лише службову кореспонденцію, а також документи і предмети, що призначені тільки для службового користування.
4. Консульська пошта не підлягає ні відкриттю, ні затриманню.
5. Консульський кур'єр має бути забезпечений офіційним документом, який підтверджує його статус і вказує на кількість місць, що складають консульську пошту. Консульським кур'єром може бути лише громадянин акредитуючої держави, який не має постійного місця проживання в державі перебування. При виконанні своїх обов'язків консульський кур'єр знаходиться під охороною держави перебування і користується особистою недоторканністю, а також не підлягає затриманню, арешту і обмеженню особистої свободи в будь-якій іншій формі.
6. Консульська пошта може бути ввірена командирові судна або літака. Він забезпечується офіційним документом з зазначенням кількості місць, що складають пошту, але він не вважається консульським кур'єром. Консульська посадова особа може прийняти консульську пошту безпосередньо і безперешкодно від командира судна або літака і таким же чином передати йому таку пошту.