1. Приміщення консульської установи, резиденція глави консульської установи, а також житлові приміщення працівників консульської установи, власником або наймачем яких є акредитуюча держава, або будь-яка особа, яка діє від імені акредитуючої держави, звільняються від будь-яких державних, районних і місцевих податків, зборів і оплат, за винятком тих, що є платою за конкретні види обслуговування.
2. Звільнення, згадані у пункті 1 цієї статті, не стосуються податків, зборів і оплат, що є обов'язковими на підставі законів та інших постанов держави перебування для особи, яка уклала угоду з акредитуючою державою або з особою, яка діє від імені акредитуючої держави.
3. Положення пункту 1 цієї статті стосуються також і транспортних засобів, що є власністю акредитуючої держави і призначені для цілей консульської установи.