1. Акредитуюча держава може відмовитись від будь-яких привілеїв та імунітетів, згаданих у статтях 20 та 21 цієї Конвенції. Ця відмова у всіх випадках повинна бути прямо обумовлена і передається в письмовій формі до держави перебування.
2. Відкриття судової справи з боку консульської посадової особи чи консульського службовця у випадку, коли він може звільнятись від судової відповідальності, не надає йому права вимагати звільнення від судової юрисдикції у зв'язку з зустрічним позовом, який має безпосереднє відношення до основного позову.
3. Відмова від права на звільнення від судової юрисдикції під час проведення цивільного або адміністративного судового переслідування не матиме сили при застосуванні відмови від права на звільнення від судової відповідальності, що була накладена згідно з рішенням суду; за таких умов необхідним є використання іншої відмови.