1. Якщо інше не передбачено законодавством і правилами держави перебування, акредитуюча держава може:
1.1. купувати, володіти або орендувати землю, будинки або частини будинків, призначені для приміщень консульської установи, проживання глави консульської установи або квартири для інших працівників консульської установи;
1.2. будувати або перебудовувати будинки на придбаній землі для вищезгаданих цілей;
1.3. передавати придбану таким чином власність, тобто забудовану землю, будинки або бізнесові споруди.
2. Держава перебування повинна також, у випадку необхідності, надавати допомогу консульській установі в отриманні придатних житлових приміщень для її працівників.
3. Положення, зазначені в пункті 1 цієї статті, не звільняють акредитуючу державу від зобов'язання дотримуватись чинних правил будівництва, що стосуються будівельної діяльності, міського планування і охорони пам'ятників і діють на території, де розміщені ділянка, будівлі або частини будівель, що використовуватимуться для консульських приміщень.