Звільнення від обов'язку давати свідчення
1. Консульські посадові особи не зобов'язані давати свідчення.
2. Консульські службовці і працівники обслуговуючого персоналу можуть бути викликані давати свідчення при розгляді судових або адміністративних справ у державі перебування. За винятком випадків, згаданих у пункті 3 цієї статті, вони не можуть відмовлятися давати свідчення.
3. Консульські службовці і працівники обслуговуючого персоналу не зобов'язані давати свідчення з питань, пов'язаних з виконанням ними своїх функцій, або надавати офіційну кореспонденцію чи документи, що стосуються їхніх функцій. Вони мають право також відмовитись давати свідчення як експерти стосовно законодавства акредитуючої держави.
4. Компетентні органи влади держави перебування, яким потрібні свідчення якого-небудь консульського службовця або працівника обслуговуючого персоналу, не повинні перешкоджати виконанню службових обов'язків цією особою. Ці органи влади можуть, коли це можливо, вислуховувати свідчення за місцем проживання згаданих осіб, у приміщенні консульської установи або приймати від них письмові свідчення.