Нотаріальні дії
1. Відповідно до законів та правил держави, що представляється, консульська посадова особа має право:
a) на прохання будь-якої особи, незалежно від її громадянства, видавати йому документи для використання в державі, що представляється;
b) на вимогу громадян держави, що представляється, видавати їм документи для використання в державі перебування або за її межами;
c) перекладати документи на мову держави, що представляється, або держави перебування та засвідчувати правильність цього перекладу;
d) приймати на тимчасове зберігання майно, гроші, цінності й документи громадян держави, що представляється, за умови, що це не суперечить законодавству та правилам держави перебування;
e) приймати, складати та засвідчувати заяви громадян держави, що представляється;
f) засвідчувати підписи громадян держави, що представляється, на будь-яких документах;
g) складати, засвідчувати та приймати на зберігання заповіти громадян акредитуючої держави;
h) складати й засвідчувати акти і угоди між громадянами держави, що представляється, за умови, що такі акти та угоди не суперечать законодавству держави перебування та не стосуються встановлення або передачі прав на нерухоме майно;
i) складати й засвідчувати акти та угоди між громадянами держави, що представляється, з однієї сторони, та громадянами інших держав, з іншої сторони, якщо ці акти й угоди стосуються виключно майна або прав у державі, що представляється, та стосуються справ, які підлягають розгляду у цій державі за умови, що ці акти та угоди не суперечать законодавству держави перебування;
j) виконувати інші функції, покладені на консульську установу державою, що представляється, які не забороняються законодавством держави перебування, або проти виконання яких держава перебування не має заперечень, або ж які передбачені міжнародними договорами, чинними між державою, що представляється, та державою перебування.
2. Складені, видані, засвідчені або перекладені консульською посадовою особою документи відповідно до пункту 1 цієї статті будуть розглядатись в державі перебування як документи, які мають таку саму юридичну силу, як і в разі якби вони були видані, засвідчені або перекладені компетентними органами та відомствами держави перебування, за умови, що вони відповідають законодавству держави перебування.