Обов'язки давати свідчення
1. Консульські посадові особи не зобов'язані давати свідчення.
2. Консульські службовці і працівники обслуговуючого персоналу можуть бути викликані давати свідчення у судових або адміністративних справах у державі перебування. За винятком випадків, передбачених у пункті 3 цієї статті, вони не можуть відмовлятися давати свідчення.
3. Консульські службовці і працівники обслуговуючого персоналу не зобов'язані давати свідчення з питань, пов'язаних з виконанням ними своїх функцій, або надавати офіційну кореспонденцію або документи, що стосуються їх функцій. Вони мають право давати свідчення як експерти стосовно законодавства акредитуючої держави, якщо глава консульської установи дає на це свою згоду, проте вони мають право відмовитися давати свідчення як експерти.
4. Компетентні органи влади держави перебування, які вимагають свідчення якого-небудь консульського службовця або працівника обслуговуючого персоналу, не повинні створювати перешкод у виконанні його службових обов'язків. Ці органи влади можуть, коли це є можливим, вислуховувати ці свідчення за місцем проживання цієї особи, у приміщенні консульської установи або приймати від нього письмові свідчення.