Обов'язки давати свідчення
1. Консульські посадові особи не зобов'язані давати свідчення.
2. Консульські службовці і працівники обслуговуючого персоналу можуть бути викликані давати свідчення у судових або адміністративних справах у державі перебування. За винятком випадків, передбачених у пункті 3 цієї Статті, вони не можуть відмовлятися давати свідчення.
3. Консульські службовці і працівники обслуговуючого персоналу не зобов'язані давати свідчення з питань, пов'язаних з виконанням ними своїх функцій, або надавати офіційну кореспонденцію або документи, що відносяться до їх функцій. Вони також не зобов'язані давати свідчення, що роз'яснюють законодавство акредитуючої держави.
4. Компетентні органи держави перебування, у яких виникає потреба в свідченнях якого-небудь консульського службовця або працівника обслуговуючого персоналу, не повинні створювати перешкод у виконанні його службових обов'язків. Ці органи можуть, коли це є можливим, вислуховувати ці свідчення на дому у цієї особи або у приміщенні консульської установи, або приймати від нього письмові свідчення.