1. Консульська службова особа має право провадити такі дії:
а) приймати, складати і засвідчувати заяви громадян репрезентованої держави, а також видавати їм відповідні документи;
б) складати, засвідчувати і приймати на зберігання заповіти громадян репрезентованої держави;
в) складати і засвідчувати акти й угоди між громадянами репрезентованої держави, оскільки такі акти й угоди не суперечать законодавству держави перебування і не стосуються встановлення акту передачі прав на нерухоме майно;
г) складати або засвідчувати угоди між громадянами репрезентованої держави і громадянами держави перебування, коли ці угоди стосуються виключно інтересів, які мають місце на території репрезентованої держави, чи підлягають виконанню на території цієї держави при умові, що ці угоди не суперечать законодавству держави перебування;
д) легалізувати документи, видані властями чи офіційними особами репрезентованої держави або держави перебування, а також засвідчувати копії, переклади і виписки з цих документів;
е) перекладати документи і засвідчувати правильність перекладу;
ж) засвідчувати підписи громадян репрезентованої держави на цих документах, коли зміст цих документів не суперечить законодавству держави перебування;
з) приймати на зберігання майно і документи від громадян репрезентованої держави або для цих громадян, оскільки це не суперечить законодавству держави перебування.
2. Складені чи засвідчені або перекладені консульською службовою особою документи відповідно до пункту 1 цієї статті розглядаються в державі перебування як документи, що мають таке ж юридичне значення і доказову силу, як коли б їх було складено, засвідчено або перекладено компетентними властями і установами держави перебування.