1. Консульські службові особи, співробітники консульства і членів їх сімей, які проживають разом з ними, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування, крім цивільних позовів:
а) таких, що стосуються приватного нерухомого майна, яке знаходиться на території держави перебування, коли тільки вони не володіють ним від імені репрезентованої держави для консульських цілей;
б) щодо успадкування, коли вони виступають виконавцем заповіту, піклувальником над спадковим майном, спадкоємцем або відказоодержувачем як приватні особи, а не від імені репрезентованої держави;
в) таких, що стосуються професійної або комерційної діяльності здійснюваної ними в державі перебування за межами своїх офіційних функцій;
г) таких, що випливають з договору, укладеного ними, за яким вони прямо чи посередньо не взяли на себе зобов'язання як представник репрезентованої держави;
д) третьої сторони за шкоду, заподіяну в державі перебування нещасним випадком, спричиненим транспортним засобом.
2. Ніяких виконавчих заходів не може бути вжито щодо осіб, згаданих у пункті 1 цієї статті, за винятком випадків, передбачених у підпунктах "а", "б", "в", "г" і "д" цього пункту, і тільки при умові, що відповідних заходів може бути вжито без порушення недоторканності їх особи або їх житлових приміщень.
3. Імунітети, передбачені в цій статті, не поширюються на осіб, які є громадянами держави перебування або постійно проживають у ній.