Ст. 43

Чинна редакція від 30.11.1967

Розділ IV. Консульські функції

1. Якщо судно репрезентованої держави зазнає катастрофи, сяде на мілину чи буде викинуте на берег або зазнає якоїсь іншої аварії в державі перебування, то компетентні власті держави перебування негайно повідомляють про це відповідну консульську службову особу. Вони також сповіщають консульську службову особу про заходи, що їх уже вжито для врятування людей, судна, вантажу та іншого майна на порту судна і предметів, які належать судну або становлять частину його вантажу і відділилися від судна.

2. a) Консульська службова особа може подавати всяку допомогу такому судну, його пасажирам і членам його команди. З цією метою вона може звертатися за сприянням до компетентних властей держави перебування. Консульська службова особа може вживати заходів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також заходів по ремонту судна або може звернутися до властей держави перебування з просьбою вжити таких заходів;

b) компетентні власті держави перебування подають консульській службовій особі необхідне сприяння у вживаних заходах, зв'язаних з аварією судна.

3. a) Якщо судно, котре зазнало аварії, або будь-який предмет, що належить судну, були знайдені на березі чи близько від берега держави перебування або доставлені в порт цієї держави і ні капітан судна, ні власник, ні його агент, ні відповідні страхувачі не мають змоги вжити заходів по збереженню або розпорядженню таким судном чи предметом, то консульська службова особа вважається уповноваженою вживати від імені власника судна таких заходів, яких міг би вжити для таких цілей сам власник;

b) положення пункту 3 (a) цієї статті застосовуються також до будь-якого предмета, що становить частину вантажу судна і є власністю громадянина репрезентованої держави.

4. a) Потерпіле від аварії судно, вантаж, устаткування і оснащення, запаси та інші предмети з цього судна, якщо їх не доставлено для використання чи споживання в державі перебування, не оподатковуються митом та іншими податками і зборами всякого виду, що накладаються у зв'язку з ввозом або з причини ввозу;

b) ніщо в положеннях пункту 4 (a) цієї статті не порушує застосування законодавства і правил держави пересування відносно тимчасового зберігання майна.

5. Коли предмет, що становить частину вантажу потерпілого від катастрофи судна третьої держави, є власністю громадянина репрезентованої держави і знайдений на березі чи близько від берега держави перебування або доставлений у порт цієї держави і ні капітан судна, ні власник предмета, ні його агент, ні відповідні страхувачі не мають змоги вжити заходів по збереженню або розпорядженню таким предметом, то консульська службова особа вважається уповноваженою вживати від імені власника таких заходів, яких міг би вжити для таких цілей сам власник.