1. Консульська службова особа чи співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування, користується імунітетом від юрисдикції держави перебування, з винятками, передбаченими в підпунктах "a", "b" і "c" пункту 1 та в пункті 3 статті 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, ( 995_048 ) підписаної 18 квітня 1961 року.
2. Члени сімей консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони не є громадянами держави перебування і проживають разом з ними, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування та особистою недоторканністю в тій же мірі, що й консульські службові особи або співробітники консульства.
3. Репрезентована держава може відмовитись від імунітету консульських службових осіб, співробітників консульства і членів їх сімей. Відмовлення у всіх випадках має бути певно вираженим в письмовій формі.
Відмовлення від імунітету від юрисдикції в цивільних та адміністративних справах не означає відмовлення від імунітету щодо виконання рішення, для чого потребується окреме відмовлення.
4. Однак положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються щодо цивільного позову третьої сторони за шкоду, заподіяну нещасним випадком у державі перебування, спричиненим дорожним транспортним засобом, судном або літаком.