1. Консульська службова особа має право провадити такі дії:
а) приймати, складати і засвідчувати заяви громадян репрезентованої держави, а також видавати їм відповідні документи;
б) складати, засвідчувати і приймати на зберігання заповіти громадян репрезентованої держави;
в) складати або засвідчувати угоди, що укладаються між громадянами репрезентованої держави, і засвідчувати односторонні угоди, оскільки ці угоди не суперечать законодавству держави перебування. Консульська службова особа не може складати і засвідчувати такі угоди, які встановлюють, відчужують або обмежують речові права на нерухоме майно, що знаходиться в державі перебування;
г) складати або засвідчувати угоди між громадянами репрезентованої держави і громадянами держави перебування, якщо ці угоди стосуються виключно інтересів, які знаходяться на території репрезентованої держави, або підлягають виконанню на території цієї держави при умові, що ці угоди не суперечать законодавству держави перебування;
д) легалізувати документи, видані властями чи офіційними особами репрезентованої держави або держави перебування, а також засвідчувати копії, переклади і виписки з цих документів;
е) перекладати документи і посвідчувати правильність перекладу;
ж) засвідчувати підписи громадян репрезентованої держави на всякого роду документах, якщо зміст цих документів не суперечить законодавству держави перебування;
з) приймати на зберігання майно і документи від громадян репрезентованої держави або для цих громадян, оскільки це не суперечить законодавству держави перебування.
2. Складені чи засвідчені або перекладені консульською службовою особою документи згідно з пунктом 1 цієї статті розглядатимуться в державі перебування як документи, що мають таке ж юридичне значення і доказову силу, як коли б вони були складені, засвідчені або перекладені компетентними властями та установами держави перебування.