1. Консульські службові особи, співробітники консульства і члени їх сімей, що проживають разом з ними, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування, крім цивільних позовів:
а) які стосуються приватного нерухомого майна, що знаходиться на території держави перебування, якщо тільки вони не володіють ним від імені репрезентованої держави для консульських цілей;
б) які торкаються спадкоємства, щодо котрих вони виступають виконавцем заповіту, піклувальником над спадковим майном, спадкоємцем або відказоодержувачем як приватні особи, а не від імені репрезентованої держави;
в) які стосуються професійної або комерційної діяльності, здійснюваної ними в державі перебування за межами своїх офіційних функцій;
г) які випливають з укладеного ними договору, за котрим вони прямо чи посередньо не взяли на себе зобов'язань як представник репрезентованої держави;
д) третьої сторони за шкоду, заподіяну в державі перебування нещасним випадком, спричиненим шляховим транспортним засобом.
2. Ніяких виконавчих заходів не може вживатися щодо осіб, згаданих у пункті 1 цієї статті, за винятком тих випадків, що підпадають під підпункти "а", "б", "в", "г", "д" згаданого пункту, і інакше як при умові, що відповідні заходи можуть вживатися без порушення недоторканності їх особи або їх житлових приміщень.
3. Імунітети, передбачені в цій статті, не поширюються на осіб, згаданих у статті 27 цієї Конвенції.