1. В разі, коли громадянин репрезентованої держави має право чи претендує на частку в майні, що залишилося в державі перебування після смерті особи будь-якого громадянства, і коли він не знаходиться в державі перебування і не представлений інакше в цій державі, то консульська службова особа має право представляти інтереси такого громадянина в тій же мірі, як коли б він видав консульській службовій особі довіреність. Таке представництво припиняється з того моменту, коли консульська службова особа дістане відомості про те, що цей громадянин захищає свої інтереси в державі перебування або особисто, або через відповідним чином призначену довірену особу.
2. Коли громадянин репрезентованої держави, який не проживає постійно в державі перебування, помер під час поїздки в цій державі то консульська службова особа має право, якщо це не суперечить законодавству держави перебування, взяти на зберігання гроші і предмети особистого користування, що належали померлому.
3. Коли консульська службова особа здійснює права, передбачені цією статтею, щодо спадкового майна, то на неї в частині, що стосується здійснення цих прав, незважаючи на положення статей 16 і 18 цієї Конвенції, поширюється цивільна юрисдикція судів держави перебування.