1. Консульська службова особа в інтересах правосуддя, на просьбу суду, може дати свідчення. При цьому, однак, вона може відмовитися давати свідчення відносно того, що є в рамках її службової діяльності. Вжиття якихось заходів з метою примусити консульську службову особу давати свідчення або з'явитися для цієї мети в суд, а також притягнення її до відповідальності в разі відмовлення давати свідчення або нез'явлення в суд не допускаються.
2. В разі згоди консульської службової особи дати свідчення вживати всіх розумних заходів з метою уникнення перешкод у роботі консульської службової особи. У випадках, коли це є допустимим і можливим, усні чи письмові свідчення може бути дано в консульстві або на квартирі консульської службової особи.
3. Співробітник консульства може відмовитися давати свідчення відносно того, що стосується службової діяльності.
4. Консульська службова особа чи співробітник консульства, якщо вони не є громадянами держави перебування, даючи свідчення, можуть замість присяги дати запевнення.
5. Положення цієї статті стосуються як судочинства, так і провадження, здійснюваного адміністративними властями.
6. Положення цієї статті відповідно застосовуються і до членів сімей консульських службових осіб чи співробітників консульств, якщо вони проживають разом з ними і не є громадянами держави перебування.