1. Особа глави консульства є недоторканною. Глава консульства не підлягає арешту чи затриманню в будь-якій формі. Держава перебування повинна ставитися до нього з належною повагою і вживати всіх належних заходів для запобігання будь-яким посяганням на його особу, свободу або гідність.
2. Глава консульства користується імунітетами від юрисдикції держави перебування, з винятками, передбаченими в підпунктах "a" "b" і "c" пункту 1 і в пункті 3 статті 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини ( 995_048 ), підписаної 18 квітня 1961 року.
3. Члени сім'ї глави консульства, якщо вони проживають разом з ним і не є громадянами держави перебування чи особами, що постійно проживають у ній, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування та особистою недоторканністю в тій же мірі, що й глава консульства.
4. Репрезентована держава може відмовитися від імунітету глави консульства і членів його сім'ї. Відмовлення в усіх випадках має бути певно вираженим.
Відмовлення від імунітету від юрисдикції в цивільних і адміністративних справах не означає відмовлення від імунітету щодо виконання рішення, для чого потребується окреме відмовлення.
5. Коли глава консульства або член його сім'ї, що проживає разом з ним, пред'являє позов у справі, в якій він користувався б імунітетом відповідно до цієї статті, він не має права посилатися на імунітет від юрисдикції щодо будь-якого зустрічного позову, безпосередньо пов'язаного з основним позовом.
6. Глава консульства не зобов'язаний давати показання як свідок.