1. Консульська службова особа і співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави, звільняються від сплати всіх податків чи аналогічних зборів усякого виду, встановлюваних державою перебування або її місцевими властями відносно офіціальних доходів, жалування, заробітної плати або утримання, одержуваних ними від репрезентованої держави за виконання службових обов'язків.
2. Консульська службова особа і співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави, звільняються від сплати всіх інших податків чи аналогічних зборів усякого виду, що накладаються або стягуються безпосередньо державою перебування чи її місцевими властями і виплачувати які в іншому разі дані особи були б зобов'язані на законній підставі. Це положення застосовується при умові, що консульська службова особа або співробітник консульства є постійною службовою особою репрезентованої держави і не займається в державі перебування приватною діяльністю з метою одержання прибутку.
3. Передбачене у пункті 2 цієї статті звільнення не застосовується відносно:
a) податків на придбання, власність, володіння або розпоряджання приватним нерухомим майном, яке знаходиться в державі перебування, за винятком податків, від сплати яких застосовується звільнення згідно з пунктом 1 статті 22;
b) податків на доходи, одержувані від джерел у державі перебування, крім зазначених у пункті 1 цієї статті;
c) податків на угоди чи документи, які оформляють або стосуються угод, включаючи державне мито (гербові збори) всіх видів, що накладаються або стягуються в зв'язку з такими угодами;
d) податків на передачу майна у державі перебування в порядку дарування;
e) податків на передачу майна у державі перебування в разі смерті, включаючи спадкове майно, за винятком випадків, передбачених у статті 24.