1. Консульська службова особа або співробітник консульства на просьбу судових чи адміністративних властей держави перебування без шкоди для положень пункту 3 цієї статті дає показання як свідок в цивільних і кримінальних справах. Проте вжиття заходів з метою примусити консульську службову особу або співробітника консульства, який є громадянином репрезентованої держави, дати свідчення або з'явитися для цієї мети в суд є недопустимим.
2. Судові та адміністративні власті держави перебування, що звернулися до консульської службової особи або співробітника консульства з просьбою дати свідчення, вживають всіх розумних заходів для того, щоб не створювати перешкод в роботі консульства, і, коли це можливо і допустимо, організують одержання усних або письмових показань в консульстві чи в резиденції консульської службової особи або співробітника консульства.
3. Консульська службова особа і співробітник консульства можуть відмовитися свідчити про обставини, що стосуються їхньої службової діяльності. Консульська службова особа і співробітник консульства можуть відмовитися дати показання як експерти по законодавству репрезентованої держави.