1. Власті держави перебування визнають дійсність зазначених у статтях 31 і 32 актів та документів, складених або засвідчених консульською службовою особою з прикладенням офіційної печатки, а також засвідчені нею з прикладенням офіційної печатки копії, виписки і переклади таких актів та документів у випадках, коли вони потрібні для використання в державі перебування у тій мірі, в якій це сумісне з законодавством держави перебування.
2. Перелічені в пункті 1 акти, документи, копії, переклади або виписки, коли вони пред'являтимуться властям держави перебування, мають бути легалізовані, якщо це потрібно за законодавством цієї держави.