Консульська службова особа чи співробітник консульства користується імунітетом від юрисдикції держави перебування, крім випадків:
a) речових позовів, що стосуються приватного нерухомого майна, яке знаходиться на території держави перебування, якщо тільки вони не володіють ним від імені репрезентованої держави для консульських цілей;
b) позовів щодо спадкоємства, відносно яких консульська службова особа чи співробітник консульства виступає виконавцем заповіту, піклувальником над спадковим майном, спадкоємцем або відказоодержувачем як приватна особа, а не від імені репрезентованої держави;
c) позовів щодо будь-якої професійної або комерційної діяльності, здійснюваної консульською службовою особою чи співробітником консульства в державі перебування за межами своїх офіційних функцій.
2. Ніяких виконавчих заходів не може бути вжито щодо консульської службової особи чи співробітника консульства, за винятком тих випадків, які підпадають під підпункти "a", "b" і "c" пункту 1 цієї статті, і інакше як при умові, що відповідних заходів може бути вжито без порушення недоторканності їх особи або їх резиденції.
3. Члени сімей консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони проживають разом з ними, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування і особистою недоторканністю в тій же мірі, що й консульські службові особи чи співробітники консульства.
4. Репрезентована держава може відмовитися від імунітету консульських службових осіб і співробітників консульства та членів їхніх сімей. Відмовлення в усіх випадках має бути певно погодженим.
Відмовлення від імунітету від юрисдикції в цивільних і адміністративних справах не означає відмовлення від імунітету щодо виконання рішення, для чого потребується окреме відмовлення.