1. Консульська службова особа або співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування чи особою, яка постійно проживає в ній, користується імунітетами від юрисдикції держави перебування з винятками, передбаченими в підпунктах "a", "b" і "c" пункту 1 і в пункті 3 статті 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини ( 995_048 ), підписаної 18 квітня 1961 року.
2. Члени сімей консульських службових осіб або співробітників консульства, якщо вони проживають разом з ними і не є громадянами держави перебування чи особами, які постійно проживають у ній, користуються імунітетами від юрисдикції держави перебування та особистою недоторканністю в тій же мірі, що й консульські службові особи або співробітники консульства.
3. Репрезентована держава може відмовитися від імунітету консульських службових осіб і співробітників консульства та членів їх сімей. Відмова в усіх випадках має бути певно виражена в письмовій формі.
Відмова від імунітету від юрисдикції в цивільних і адміністративних справах не означає відмови від імунітету щодо виконання рішення, для чого потребується окрема відмова.
4. Якщо консульська службова особа, співробітник консульства або член їх сім'ї, що проживає разом з ним, пред'являє позов по справі, по якій він користувався б імунітетом відповідно до цієї статті, він не має права посилатися на імунітет від юрисдикції щодо будь-якого зустрічного позову, безпосередньо зв'язаного з основним позовом.