Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
{Офіційне тлумачення положень статті 75 див. в Рішенні Конституційного Суду № 17-рп/2002 від 17.10.2002 }
Розділ IV. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
{Офіційне тлумачення положень статті 75 див. в Рішенні Конституційного Суду № 17-рп/2002 від 17.10.2002 }
Частина судів не може самостійно визнати закон таким, що втратив чинність; питання скасування або визнання неконституційним закону належить до повноважень Верховної Ради або Конституційного Суду, тому норми Закону №1788‑XII залишаються застосовними при визначенні права на пенсію за вислугу років, поки вони не скасовані у встановленому порядку.
Правовідносини: відносини щодо визначення чинності нормативно‑правових актів і застосування положень Закону №1788‑XII при призначенні пенсій.
Під втратою чинності нормативно-правового акта необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативно-правового акта, що є наслідком настання передбачених у законодавстві обставин. Такими обставинами можуть бути: скасування нормативно-правового акта (його частини); визнання нормативно-правового акта недійсним (неконституційним, незаконним); завершення дії тимчасового нормативно-правового акта (настання передбаченої у ньому дати або невідкладної обставини). Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.…
Постанова Верховної Ради, яка має характер політичної декларації (висловлює позицію парламенту) і не встановлює прав, обов’язків чи інших правових наслідків для конкретних осіб, не є нормативно-правовим або індивідуальним актом і тому не може бути предметом оскарження в адміністративній юрисдикції.
Правовідносини: оскарження рішень (постанов) ВРУ, що носять політичний характер і не створюють правових наслідків
Оцінюючи правову природу оскаржуваної Постанови, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду взяв до уваги, що згідно зі статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - ВРУ. Відповідно до статей 85, 91 Конституції України ВРУ приймає закони, постанови та інші акти. Цей Суд виснував, що оскаржувана Постанова не має ознак нормативно-правового акта, оскільки не містить норм права, не змінює чи припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, не розрахована на довгострокове та неодноразове застосування.…
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на оскарження Указу Президента, спрямованого на врегулювання підготовки та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту, оскільки такий Указ є складовою законотворчої процедури і не є здійсненням владних управлінських функцій щодо позивача, права якого не порушено.
Правовідносини: спори щодо законності актів Президента, пов’язані із законотворчим процесом (підготовка/внесення законопроектів)
30. Отже, оскаржуваним Указом врегульовано питання підготовки та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо надання державного статусу окремим релігійним святам.
При розгляді та ухваленні законів Верховна Рада України не виконує публічно-владних управлінських функцій у розумінні КАС, тому спори щодо реалізації права законодавчої ініціативи, включення питань до порядку денного та розгляду законопроектів не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.
Правовідносини: спори, пов’язані з законодавчою діяльністю парламенту (включення пунктів до порядку денного, розгляд і ухвалення законів)
33. Водночас у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті правові акти та/або дії чи бездіяльність Верховної Ради України, які виникли у правовідносинах, у яких парламент реалізовує свої владні (управлінські) повноваження, і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду. 34. Оскаржувані позивачами дії щодо включення до порядку денного Верховної Ради України і розгляду на її пленарному засіданні відповідного проекту закону є складовими законотворчого процесу, тобто обумовлені реалізацією парламентом саме його законодавчої функції. 35.…
Питання затвердження або зміни тексту Державного Гімну України належить до виключних повноважень Верховної Ради України і вирішується шляхом реалізації нею законотворчої функції у порядку, визначеному Конституцією та Регламентом; вимога зобов’язати парламент на пленарному засіданні прийняти новий текст гімну не підлягає контролю суду адміністративної юрисдикції.
Правовідносини: питання встановлення/зміни державного символу (тексту Державного Гімну) як складова законотворчої компетенції Парламенту
43. З аналізу наведених положень випливає, щопорядок затвердження або змінитексту Державного Гімну України здійснюється в межах законодавчої процедури Верховної РадиУкраїни, яка включає внесення суб`єктом права законодавчої ініціативи відповідного законопроєкту, його розгляд на пленарномузасіданніВерховної Ради України, прийняття закону не менш як двома третинами від її конституційного складу, підписання та офіційне оприлюднення такого закону. 44.…
Оскарження законотворчої діяльності Верховної Ради України не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки під час здійснення законотворчої діяльності Верховна Рада не реалізує публічно-владних управлінських функцій, які можуть бути предметом оскарження.
Правовідносини: відносини щодо оскарження бездіяльності/дій Верховної Ради у зв'язку із законотворчою діяльністю (прийняттям законів); підсудність адміністративних справ.
17. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. 18.…