Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
{Офіційне тлумачення статті 64 див. в Рішенні Конституційного Суду № 9-зп від 25.12.97 }
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
В умовах воєнного стану Конституція допускає тимчасове обмеження виборчих прав (ст.64), а стаття 19 Закону №389‑VIII імперативно забороняє проведення виборів Президента під час воєнного стану; стаття 20 ВК України встановлює порядок відновлення виборчого процесу після його припинення, тому непризначення виборів у зазначених умовах не є протиправною бездіяльністю Верховної Ради.
Правовідносини: регулювання можливості та заборони проведення виборів Президента під час воєнного стану
84. Частиною другою статті 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Отже, Основний Закон держави передбачає можливість обмеження виборчих прав громадян в умовах воєнного стану.
85. Як зазначив Конституційний Суд України у пункті 3.2 свого Рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України.…
Велика Палата ВС, постанова від 05.02.2026 у справі № 990/210/24, п. 84, 90, 97, 99, 119 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Право на доступ до інформації може бути обмежене в умовах воєнного або надзвичайного стану лише на підставі закону і за умови відповідності принципам законності, необхідності та пропорційності; відсутність прямого посилання на ст.34 у ст.64 Конституції України не виключає можливості такого обмеження за вказаних умов.
Правовідносини: обмеження конституційного права на доступ до інформації в умовах воєнного/надзвичайного стану.
99. Оскільки у статті 64 Конституції України відсутнє посилання на статтю 34 Конституції України, то право на доступ до публічної інформації може бути обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану, якщо є необхідним для захисту національної безпеки, громадського порядку, прав інших осіб або для підтримання авторитету та неупередженості правосуддя.
100. Водночас таке обмеження може здійснюватися виключно на підставі закону та має відповідати принципам демократичного суспільства, зокрема законності, необхідності та пропорційності.
Велика Палата ВС, постанова від 16.10.2025 у справі № 990/162/24, п. 99, 100 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Право на судовий захист передбачає конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує право на судовий захист, а це право не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Правовідносини: гарантії судового захисту при відновленні порушених прав; оцінка допустимості обмежень права на судовий захист.
39. Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
40.…
Велика Палата ВС, постанова від 05.06.2025 у справі № 302/698/14-а, п. 39, 40 · текст рішення
Конституція України не містить загальної заборони для депутатів сільських, селищних, міських, районних чи обласних рад поєднувати мандат з іншими видами діяльності; вичерпний перелік осіб, яким заборонено поєднувати мандат із іншою діяльністю, міститься саме в Конституції й може бути обмежений лише нею.
Правовідносини: поєднання депутатського мандата місцевої ради з іншими видами діяльності (конституційно-правова межа обмежень).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13 травня 1998 року № 6-рп/98 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 3 та 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» (справа щодо статусу депутатів рад) зазначив, що Конституція України закріплює принцип несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності стосовно мандата народного депутата України (стаття 78 Конституції України). Іншого представницького мандата не може мати Президент України (стаття 103 Конституції України). Не можуть мати представницького мандата і професійні судді (стаття 127 Конституції України).…
Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2022 у справі № 320/4960/21 · текст рішення
Поняття несумісності статусу депутата місцевої ради з іншими посадами/діяльністю має встановлюватися законом; несумісними є лише ті посади/діяльності, на які “поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва”.
Правовідносини: визначення правових критеріїв несумісності депутатського мандата з іншими посадами/діяльністю.
Відтак не повинно викликати сумнівів та заперечень, що функції і діяльність, не сумісні з мандатом виборної особи, мають бути встановлені тільки законом і відповідати основоположним правовим принципам.
Конституція України та національні закони закріплюють положення, за якими [саме] керівники місцевих виконавчих органів не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою або працювати за сумісництвом на інших посадах, встановлених в окремих законах.…
Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2022 у справі № 320/4960/21 · текст рішення
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує право на доступ до суду як елемент належного відправлення правосуддя; держава зобов’язана забезпечити ефективний судовий захист, що випливає з конституційних гарантій (ст.55 і ст.64 Конституції України).
Правовідносини: забезпечення доступу до суду та належного відправлення правосуддя у справах, пов’язаних із соціальними/пенсійними виплатами
Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна ратифікувала Конвенцію, узявши на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (стаття 1 розділу І).
Пунктом 1 статті 6 розділу І Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Одним з елементів закріпленого в цій статті права на справедливий суд є належне відправлення правосуддя.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид їх державного, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої ст…
Велика Палата ВС, постанова від 27.04.2023 у справі № 2-а-4658/09 · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.