Розділ II. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
У кримінальному провадженні участь захисника є обов’язковою в справах про особливо тяжкі злочини, і відсутність захисника під час судових дебатів при наявності обставин (повідомлення про намір брати участь, відомість про місце перебування тощо) порушує право на захист, рівність сторін та змагальність.
Правовідносини: Процесуальні гарантії права на захист у кримінальному провадженні та обов’язкова участь захисника у справах особливо тяжкого злочину.
184. Ухвалюючи рішення про притягнення суддів Апеляційної палати ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосування до них дисциплінарного стягнення у виді попередження, ВРП та її дисциплінарний орган виходили з того, що продовживши розгляд апеляційної скарги прокурора САП Дроботової Є. В. на ухвалу слідчого судді ВАКС Шкодіна Я. В. від 28 листопада 2022 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000264 від 16 вересня 2022 року стосовно підозрюваної ОСОБА_4 за відсутності її захисників - адвокатів Баранова Т. О. та Рябка Р.…
Гарантії захисту від кримінального переслідування (ст. 62, 63 Конституції України) не прирівнюють обов’язок судді зазначати у декларації інформацію, визначену ст. 62 Закону № 1402‑VIII, до визнання себе винним або до примусу давати показання; ці конституційні гарантії не звільняють суддю від обов’язку декларувати передбачену законом інформацію.
Правовідносини: відносини щодо співвідношення обов’язку декларування суддями інформації та конституційних гарантій від кримінального переслідування і права не давати показань
Як підкреслив суд, гарантії захисту від кримінального переслідування, передбачені статтями 62, 63 Конституції України, не містять у собі правних приписів, за якими обов`язок професійного судді зазначати в декларації доброчесності передбачену статтею 62 Закону № 1402-VІІІ інформацію про невчинення корупційних правопорушень, інформацію щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, або певним чином відповідати на інші твердження цієї декларації, наприклад, про сумлінне виконання обов`язків судді, про дотримання ним присяги або про невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями, може кваліфікуватися як визнання себе винуватим у скоєнні правопорушення…