Ст. 62

Чинна редакція від 06.10.2013 · Конституція України набрав чинності 28.06.1996

Розділ II. ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 62, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, див. в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2011 від 20.10.2011 }

У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Використання відомостей, встановлених у кримінальному провадженні, під час дисциплінарного провадження не порушує гарантій статті 6 Конвенції та презумпції невинуватості у кримінальному розумінні, оскільки дисциплінарне провадження аналізує факти в контексті правил службової етики, а презумпція невинуватості застосовується лише до процедур кримінального характеру.

Правовідносини: взаємодія дисциплінарного провадження з кримінальним процесом та гарантії прав особи

82. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 06 жовтня 1982 року у справі «Х. проти Австрії» (X. v. Austria) про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див.…

Велика Палата ВС, постанова від 14.04.2021 у справі № 9901/508/19, п. 82, 83, 85, 86 · текст рішення

Факти та обставини, встановлені у ході кримінального провадження і використані Комісією, підлягають оцінці виключно в контексті вимог дисциплінарної етики та правил прокурорської професії; Комісія не вирішує питання кримінальної вини особи.

Правовідносини: оцінка поведінки прокурора в межах дисциплінарного провадження; відмежування дисциплінарної та кримінальної відповідальності.

58. Як убачається з мотивувальної частини рішення КДКП від 29 травня 2019 року № 159дп-19, встановлені під час перевірки факти та обставини мають значення виключно для прийняття рішень у межах компетенції Комісії та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних або корупційних правопорушень. Під час дисциплінарного провадження не надавалася оцінка доказам, отриманим під час кримінального провадження, та обґрунтованості підозри у вчиненні прокурором кримінального правопорушення. 59.…

Велика Палата ВС, постанова від 09.12.2020 у справі № 9901/360/19, п. 58, 68, 75 · текст рішення

Відсутність обвинувального вироку або закінчення кримінального провадження не перешкоджає притягненню прокурора до дисциплінарної відповідальності за одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; принцип презумпції невинуватості (ст.62 Конституції) не забороняє такого притягнення в межах дисциплінарного провадження.

Правовідносини: дисциплінарне провадження щодо прокурорів, притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення етики

Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржника про порушення відносно нього принципупрезумпції невинуватості. Так, стаття 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.…

Велика Палата ВС, постанова від 10.03.2020 у справі № 9901/741/18 · текст рішення

Гарантії захисту від кримінального переслідування (ст. 62, 63 Конституції України) не прирівнюють обов’язок судді зазначати у декларації інформацію, визначену ст. 62 Закону № 1402‑VIII, до визнання себе винним або до примусу давати показання; ці конституційні гарантії не звільняють суддю від обов’язку декларувати передбачену законом інформацію.

Правовідносини: відносини щодо співвідношення обов’язку декларування суддями інформації та конституційних гарантій від кримінального переслідування і права не давати показань

Як підкреслив суд, гарантії захисту від кримінального переслідування, передбачені статтями 62, 63 Конституції України, не містять у собі правних приписів, за якими обов`язок професійного судді зазначати в декларації доброчесності передбачену статтею 62 Закону № 1402-VІІІ інформацію про невчинення корупційних правопорушень, інформацію щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, або певним чином відповідати на інші твердження цієї декларації, наприклад, про сумлінне виконання обов`язків судді, про дотримання ним присяги або про невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями, може кваліфікуватися як визнання себе винуватим у скоєнні правопорушення…

Велика Палата ВС, постанова від 31.10.2024 у справі № 990/122/23 · текст рішення

Дані протоколу явки з повинною, відібраної внаслідок застосування насильства, порушення права на захист або під позапроцесуальним триманням, є недопустимими доказами і не можуть бути використані для підтвердження винуватості особи.

Правовідносини: допустимість доказів у кримінальному провадженні

19. Проте дані цього документа не можуть вважатися допустимими доказами у зв’язку з невідповідністю способу їх одержання вимогам Конвенції і нормам національного законодавства. 20. Як видно з матеріалів справи, після вступу у справу захисника заявник відмовився від своїх початкових зізнань у причетності до нападу на потерпілих, стверджуючи, що ці зізнання були відібрані в нього в результаті погроз і насильства з боку службових осіб правоохоронних органів. 21.…

Велика Палата ВС, постанова від 06.07.2021 у справі № 1-7/2010, п. 19, 42, 47, 64, 70 · текст рішення

Докази, одержані внаслідок жорстокого поводження, примусу або іншим незаконним способом (у тому числі під час незадокументованого тримання під вартою та допитів без захисника), є недопустимими, а їх використання судом для доведення винуватості особи порушує п. 1 ст. 6 Конвенції й має бути виключене із судових рішень.

Правовідносини: допустимість доказів у кримінальному провадженні за фактом застосування насильства/примусу

Однак, ці докази не можуть вважатися допустимими у зв’язку з невідповідністю способу їх одержання вимогам Конвенції і нормам національного законодавства. Як убачається з матеріалів справи, працівники міліції затримали ОСОБА_22 29 березня 2002 року(т. 21, а. с. 110, 114; т. 75, а. с. 269). Проте затримання було оформлено відповідним протоколом лише 06 квітня 2002 року (т. 21, а. с. 98–114). Таким чином, явки з повинною ОСОБА_22 написав у період незадокументованого тримання під вартою (т. 58, а. с. 2–13). 09 квітня 2002 року заявника було допитано як свідка без участі захисника в межах кримінальної справи за фактами вбивств, вчинених іншими учасниками банди у м. Маріуполі.…

Велика Палата ВС, постанова від 01.06.2021 у справі № 1-522/143/16 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.