Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність — ст. 35 Конституція України

Ст. 35

Чинна редакція від 28.06.1996

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Правові позиції Верховного Суду

Суд не може підміняти собою органи релігійної організації у питаннях віровчення, канонічного статусу, внутрішнього устрою чи дисципліни; водночас це не позбавляє суд повноваження вирішувати спір про цивільне право або інтерес з урахуванням автономії релігійної організації як межі допустимого судового втручання.

Правовідносини: кордони допустимого судового втручання у правовідносини релігійної організації; розмежування канонічних і цивільних питань

100. З наведених положень національного законодавства та практики ЄСПЛ слідує, що автономія релігійної організації означає, що світський суд не може підміняти собою церковні органи у питаннях віровчення, внутрішньої організації, прийняття до релігійної спільноти, виключення з неї або визначення умов чернечого життя. Водночас така автономія не означає, що будь-який спір за участю релігійної організації або щодо майна, яке вона використовує, автоматично не може бути предметом розгляду національного суду.…

Велика Палата ВС, постанова від 09.09.2026 у справі № 607/15144/20, п. 100, 144 · цитують у 31 рішеннях · текст рішення

Якщо оскаржувані вимоги вимагають вчинення ВРУ дій, які не належать до її компетенції (зокрема щодо повернення храму конфесії), відсутній предмет спору, унаслідок чого такі вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правовідносини: оскарження бездіяльності чи дій Верховної Ради у частині, що виходить за межі її компетенції; спори, пов’язані з поверненням релігійного майна.

Однак до компетенції ВРУ чинним законодавством не віднесено вчинення дій на користь заінтересованої особи щодо повернення відповідній конфесії храму - костелу Святого Миколая. До того ж, відповідно до статті 35 Конституції України церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цій справі відсутній предмет спору. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від…

Велика Палата ВС, постанова від 28.10.2020 у справі № 9901/153/20 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Рішення, прийняті загальними зборами релігійної громади, є внутрішніми рішеннями самої релігійної організації, спрямованими на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів її членів і на забезпечення діяльності громади.

Правовідносини: внутрішні відносини релігійної громади щодо прийняття рішень загальних зборів

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 27.01.2020 у справі № 598/157/15-ц · цитують у 16 рішеннях · текст рішення

Законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов'язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації на підставі релігійних або інших переконань; такі переконання не звільняють особу від кримінальної відповідальності за ухилення від призову (ст. 336 КК України).

Правовідносини: відносини щодо призову на військову службу під час мобілізації та кримінальної відповідальності за ухилення від призову

Об`єднана палата не бачить підстав вважати, що право на заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою, гарантоване частиною 4 статті 35 Конституції України, поширюється на ситуацію, що загрожує існуванню нації.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 27.10.2025 у справі № 573/838/24 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Призов на військову службу під час мобілізації не скасовує право на сумлінну відмову від носіння та/або використання зброї; мотиви такої відмови мають бути враховані під час проходження служби і не можуть примусово обумовлювати виконання наказів щодо носіння або використання зброї.

Правовідносини: відносини щодо проходження служби за мобілізацією та питання носіння/використання зброї особами, які заявляють сумлінну відмову

Об`єднана палата визнає, що відмова від носіння і використання зброї утворює ядро певних релігійних або нерелігійних переконань, тому мотиви такої відмови не можуть бути проігноровані навіть у разі служби за мобілізацією.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 27.10.2025 у справі № 573/838/24 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Підхід законодавця, який виключив можливість заміни виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою під час мобілізації, відповідає Конституції України в сукупності зі статтями 17 та 65 (ст.35 у взаємозв'язку зі ст.17 і ст.65 Конституції).

Правовідносини: відносини щодо заміни військового обов'язку альтернативною службою під час мобілізації

Об`єднана палата зазначає, що законодавець чітко відрізняє два види військової служби: строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо в разі призову на строкову військову службу для сумлінного відмовника доступна можливість замінити таку службу альтернативною відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», то в разі призову під час мобілізації закон не передбачає такої можливості й, відповідно, процедури заміни. На думку об`єднаної палати, національне законодавство відповідає критеріям доступності і чіткості.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 27.10.2025 у справі № 573/838/24 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.