Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Інформація, отримана уповноваженими органами і покладена в основу рішення щодо кандидата, не може вважатися достатньою та обґрунтованою, якщо кандидата про неї не повідомлено і він не мав можливості надати пояснення.
Правовідносини: докази та процедура спеціальної перевірки; права кандидата на доступ до відомостей та на захист
Водночас суд першої інстанції установив, що Комісія не повідомила ОСОБА_1 про наявність інформації від Служби безпеки України, яка міститься в листі від 23 березня 2018 року № 14/5/2-958, і може свідчити про його недоброчесність як кандидата на посаду судді.
При цьому цю інформацію було покладено в основу оскаржуваного рішення Комісії, а саме:
« ОСОБА_1 постійно мешкає на тимчасово окупованій території АРК та відповідно до даних Державної прикордонної служби України періодично перетинає державний кордон України по лінії розмежування з окупованою територією за паспортом громадянина України.
Також повідомлено, що засоби зв`язку, зазначені ОСОБА_1 в анкеті, кандидату не належать, фактично ними …
Велика Палата ВС, постанова від 10.12.2019 у справі № 9901/767/18 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Для задоволення позову про спростування недостовірної інформації позивач повинен довести: факт поширення інформації; що інформація стосується позивача; що інформація є недостовірною; та що поширення порушило його особисті немайнові права; при цьому 'поширення' і 'недостовірність' тлумачаться як наведено судом.
Правовідносини: справи про захист честі, гідності та ділової репутації (спростування недостовірної інформації в ЗМІ/Інтернет)
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 27.01.2021 у справі № 753/13197/18 · цитують у 23 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.