Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки
Конституція від 30.01.1937 · Не застосовується на території України з 07.05.2022 на підставі 2215-20 · поточна редакція від 07.05.2022
Розділ I. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ
ст. 1. Українська Радянська Соціалістична Республіка є соціалістична держава робітників і селян
ст. 2. Політичну основу Української РСР становлять Ради депутатів трудящих, що виросли і зміцніли внаслідок повалення влади поміщиків та капіталістів, завоювання диктатури пролетаріату, визволення українського народу від національного гніту царизму та російської імперіалістичної буржуазії і розгрому націоналістичної контрреволюції
ст. 3. Вся влада в Українській РСР належить трудящим міста й села в особі Рад депутатів трудящих
ст. 4. Економічну основу Української РСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, що утвердилися внаслідок ліквідації капіталістичної системи господарства, скасування приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і знищення експлуатації людини людиною
ст. 5. Соціалістична власність в Українській РСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань)
ст. 6. Земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудники, залізничний, водний і повітряний транспорт, банки, засоби зв'язку, організовані державою великі сільськогосподарські підприємства (радгоспи, машиннотракторні станції і т.п.), а також комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і промислових пунктах є державною власністю, тобто всенародним добром
ст. 7. Громадські підприємства в колгоспах і кооперативних організаціях з їх живим і мертвим інвентарем, продукція, що її виробляють колгоспи і кооперативні організації, а так само їх громадські будівлі становлять громадську, соціалістичну власність колгоспів і кооперативних організацій
ст. 8. Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно
ст. 9. Поряд з соціалістичною системою господарства, яка є пануючою формою господарства в Українській РСР, допускається законом дрібне приватне господарство одноосібних селян і кустарів, яке грунтується на особистій праці і виключає експлуатацію чужої праці
ст. 10. Право особистої власності громадян на їх трудові доходи та заощадження, на жилий будинок і підсобне домашнє господарство, на предмети домашнього господарства і вжитку, на предмети особистого споживання і комфорту, а так само право спадкування особистої власності громадян - охороняються законом
ст. 11. Господарське життя Української РСР визначається і спрямовується державним народногосподарським планом в інтересах збільшення суспільного багатства, неухильного піднесення матеріального і культурного рівня трудящих, зміцнення незалежності соціалістичної держави і посилення її обороноздатності
ст. 12. Праця в Українській РСР є обов'язком і справою честі кожного здатного до праці громадянина за принципом: "хто не працює, той не їсть"
Розділ II. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ
ст. 13. З метою здійснення союзними республіками взаємодопомоги по лінії економічній і політичній, а так само по лінії оборони, Українська Радянська Соціалістична Республіка добровільно об'єдналася з іншими рівноправними Радянськими Соціалістичними Республіками:
ст. 14. Українська Радянська Соціалістична Республіка зберігає за собою право виходу з Союзу Радянських Соціалістичних Республік
ст. 15. Територія Української Радянської Соціалістичної Республіки не може бути змінювана без згоди Української РСР
ст. 16. Закони СРСР обов'язкові на території Української РСР
ст. 17. Кожен громадянин Української РСР є громадянином СРСР
ст. 18. Українська Радянська Соціалістична Республіка складається з областей: Вінницької, Волинської, Ворошиловградської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Кримської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Ровенської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької і Чернігівської
ст. 19. До відання Української Радянської Соціалістичної Республіки в особі її найвищих органів державної влади та органів державного управління належать:
Розділ III. НАЙВИЩІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
ст. 20. Найвищим органом державної влади Української РСР є Верховна Рада Української РСР
ст. 21. Верховна Рада Української РСР обирається громадянами Української РСР по виборчих округах на строк чотири роки за нормою: один депутат на 100 000 населення
ст. 22. Верховна Рада Української РСР здійснює всі права, що присвоєні Українській РСР згідно з статтями 13 і 19 Конституції Української РСР, оскільки вони не входять, в силу Конституції, до компетенції підзвітних Верховній Раді Української РСР органів Української РСР: Президії Верховної Ради Української РСР, Ради Міністрів Української РСР і Міністерств Української РСР
ст. 23. Верховна Рада Української РСР є єдиним законодавчим органом Української РСР
ст. 24. Закон вважається затвердженим, коли його ухвалила Верховна Рада Української РСР простою більшістю голосів
ст. 25. Закони, ухвалені Верховною Радою Української РСР, публікуються за підписами Голови і Секретаря Президії Верховної Ради Української РСР
ст. 26. Верховна Рада Української РСР обирає Голову Верховної Ради Української РСР і чотирьох його заступників
ст. 27. Голова Верховної Ради Української РСР керує засіданнями Верховної Ради Української РСР і відає її внутрішнім розпорядком
ст. 28. Верховна Рада Української РСР обирає Президію Верховної Ради Української РСР у складі: Голови Президії Верховної Ради Української РСР, Першого заступника Голови, заступника Голови, Секретаря Президії і 19 членів Президії Верховної Ради Української РСР
ст. 29. Президія Верховної Ради Української РСР підзвітна Верховній Раді Української РСР в усій своїй діяльності
ст. 31. Сесії Верховної Ради Української РСР скликаються Президією Верховної Ради Української РСР двічі на рік
ст. 32. Верховна Рада Української РСР обирає мандатну комісію, яка перевіряє повноваження депутатів Верховної Ради Української РСР
ст. 33. Верховна Рада Української РСР призначає, коли вона визнає за необхідне, слідчі та ревізійні комісії по будь-якому питанню
ст. 34. Депутат Верховної Ради Української РСР не може бути притягнений до судової відповідальності або арештований без згоди Верховної Ради Української РСР, а в період між сесіями Верховної Ради Української РСР без згоди Президії Верховної Ради Української РСР
ст. 35. По закінченні повноважень Верховної Ради Української РСР Президія Верховної Ради Української РСР призначає нові вибори в строк не більше двох місяців з дня закінчення повноважень Верховної Ради Української РСР
ст. 36. По закінченні повноважень Верховної Ради Української РСР Президія Верховної Ради Української РСР зберігає свої повноваження аж до утворення новообраною Верховною Радою Української РСР нової Президії Верховної Ради Української РСР
ст. 37. Новообрана Верховна Рада Української РСР скликається Президією Верховної Ради Української РСР попереднього складу не пізніше як через три місяці після виборів
ст. 38. Верховна Рада Української РСР утворює Уряд Української РСР - Раду Міністрів Української РСР
Розділ IV. ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
ст. 39. Найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади Української РСР є Рада Міністрів Української РСР
ст. 40. Рада Міністрів Української РСР відповідальна перед Верховною Радою Української РСР і їй підзвітна, а в період між сесіями Верховної Ради Української РСР - перед Президією Верховної Ради Української РСР, якій підзвітна
ст. 41. Рада Міністрів Української РСР видає постанови й розпорядження на основі і на виконання діючих законів СРСР і Української РСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР і перевіряє їх виконання
ст. 42. Постанови і розпорядження Ради Міністрів Української РСР обов'язкові до виконання на всій території Української РСР
ст. 44. Рада Міністрів Української РСР має право припиняти рішення обласних Рад депутатів трудящих, скасовувати рішення і розпорядження виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих, накази та інструкції Міністрів Української РСР
ст. 45. Рада Міністрів Української РСР утворюється Верховною Радою Української РСР у складі:
ст. 46. Міністри Української РСР керують галузями державного управління, які входять до компетенції Української РСР
ст. 47. Міністерства Української РСР є або союзно-республіканськими або республіканськими
ст. 48. До союзно-республіканських Міністерств Української РСР належать Міністерства:
ст. 49. До республіканських Міністерств Української РСР належать Міністерства:
ст. 50. Міністри Української РСР видають у межах компетенції відповідних Міністерств накази та інструкції на основі і на виконання діючих законів СРСР та Української РСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР, наказів та інструкцій союзно-республіканських Міністерств СРСР і перевіряють їх виконання
ст. 51. Союзно-республіканські Міністерства Української РСР керують дорученою їм галуззю державного управління Української РСР, підлягаючи як Раді Міністрів Української РСР, так і відповідному союзно-республіканському Міністерству СРСР
ст. 52. Республіканські Міністерства Української РСР керують дорученою їм галуззю державного управління, підлягаючи безпосередньо Раді Міністрів Української РСР
ст. 53. Уряд Української РСР або Міністр Української РСР, до яких звернено запит депутата Верховної Ради Української РСР, зобов'язані не більше як у триденний строк дати усну або писану відповідь у Верховній Раді Української РСР
Розділ V. МІСЦЕВІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
ст. 54. Органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах Української РСР є Ради депутатів трудящих
ст. 55. Обласні, районні, міські, районні у містах, селищні і сільські Ради депутатів трудящих обираються відповідно трудящими області, району, міста, селища і села на строк два роки
ст. 56. Ради депутатів трудящих (області, району, міста, селища, села) керують культурно-політичним і господарським будівництвом на своїй території, встановлюють місцевий бюджет, керують діяльністю підлеглих їм органів управління, забезпечують охорону державного ладу, сприяють зміцненню обороноздатності країни, забезпечують додержання законів та охорону прав громадян
ст. 57. Ради депутатів трудящих ухвалюють рішення і дають розпорядження в межах прав, наданих їм законами СРСР і Української РСР
ст. 58. Виконавчими і розпорядчими органами обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих є обирані ними виконавчі комітети в складі: голови, його заступників, секретаря і членів
ст. 59. Виконавчими і розпорядчими органами Рад депутатів трудящих у невеликих селищах є обирані Радами депутатів трудящих голова, заступник голови і секретар
ст. 60. Виконавчі комітети Рад депутатів трудящих (області, району, міста, селища, села) здійснюють керівництво культурно-політичним і господарським будівництвом на своїй території, на основі рішень Рад депутатів трудящих і постанов вищестоящих державних органів
ст. 61. Сесії обласних Рад депутатів трудящих скликаються їх виконавчими комітетами не менше чотирьох разів на рік
ст. 62. Сесії районних Рад депутатів трудящих скликаються їх виконавчими комітетами не менше шести разів на рік
ст. 63. Сесії міських, районних у містах, селищних і сільських Рад депутатів трудящих скликаються їх виконавчими комітетами не менше шести разів на рік, а сесії міських Рад депутатів трудящих з районним поділом - не менше чотирьох разів на рік
ст. 64. Обласні, районні, міські, селищні та сільські Ради депутатів трудящих обирають на час своєї сесії голову і секретаря для ведення засідань сесії
ст. 66. Виконавчі органи Рад депутатів трудящих безпосередньо підзвітні як Раді депутатів трудящих, що їх обрала, так і виконавчому органові вищестоящої Ради депутатів трудящих
ст. 67. Вищестоящі виконавчі комітети Рад депутатів трудящих мають право скасовувати рішення і розпорядження нижчестоящих виконавчих комітетів і припиняти рішення і розпорядження нижчестоящих Рад депутатів трудящих
ст. 68. Вищестоящі Ради депутатів трудящих мають право скасовувати рішення і розпорядження нижчестоящих Рад депутатів трудящих та їх виконавчих комітетів
ст. 69. Обласні і міські міст республіканського підпорядкування Ради депутатів трудящих утворюють відділи або управління виконавчих комітетів з затвердження Президії Верховної Ради Української РСР
ст. 70. Відповідно до умов області, на основі законів СРСР і Української РСР, загальносоюзні Міністерства, а також Міністерство зв'язку Української РСР і Комітет державної безпеки при Раді Міністрів Української РСР утворюють при обласних Радах депутатів трудящих свої управління
ст. 71. Відділи і управління виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих підлягають у своїй діяльності як відповідній обласній Раді депутатів трудящих та її виконавчому комітетові, так і відповідному Міністерству Української РСР
ст. 75. Відділи виконавчих комітетів районних Рад депутатів трудящих підлягають у своїй діяльності як районній Раді депутатів трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному відділові обласної Ради депутатів трудящих
ст. 76. Міські Ради депутатів трудящих утворюють відділи виконавчих комітетів з затвердження обласної Ради депутатів трудящих
ст. 77. Відділи виконавчих комітетів міських Рад депутатів трудящих підлягають у своїй діяльності як міській Раді депутатів трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному відділові районної Ради депутатів трудящих або відповідному відділові обласної Ради депутатів трудящих
ст. 78. Відділи виконавчих комітетів міських Рад депутатів трудящих міст республіканського підпорядкування підлягають у своїй діяльності як міській Раді депутатів трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному Міністерству Української РСР безпосередньо
ст. 79. По закінченні повноважень обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих їх виконавчі і розпорядчі органи зберігають свої повноваження аж до утворення новообраними Радами нових виконавчих і розпорядчих органів
Розділ VI. БЮДЖЕТ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
ст. 80. Державний бюджет Української РСР складається Радою Міністрів Української РСР і подається нею на затвердження Верховної Ради Української РСР. Затверджений Верховною Радою Української РСР державний бюджет Української РСР публікується до загального відома
ст. 81. Верховна Рада Української РСР обирає бюджетну комісію, яка доповідає Верховній Раді свій висновок по державному бюджету Української РСР
ст. 82. Звіт про виконання державного бюджету Української РСР затверджується Верховною Радою Української РСР і публікується до загального відома
ст. 83. В місцеві обласні бюджети, а також в бюджети районних, міських, селищних і сільських Рад включаються прибутки від місцевого господарства, відрахування від державних прибутків, що надходять на їх території, а також надходження від місцевих податків і зборів у розмірах, встановлених законодавством СРСР і Української РСР
Розділ VII. СУД І ПРОКУРАТУРА
ст. 84. Правосуддя в Українській РСР здійснюється Верховним Судом Української РСР, обласними судами, спеціальними судами СРСР, що створюються за постановою Верховної Ради СРСР, народними судами
ст. 85. Розгляд справ у всіх судах здійснюється з участю народних засідателів, крім випадків, спеціально передбачених законом
ст. 86. Верховний Суд Української РСР є найвищим судовим органом Української РСР. На Верховний Суд Української РСР покладається нагляд за судовою діяльністю всіх судових органів Української РСР
ст. 87. Верховний Суд Української РСР обирається Верховною Радою Української РСР на строк п'ять років
ст. 88. Обласні суди обираються обласними Радами депутатів трудящих на строк п'ять років
ст. 89. Народні судді районних (міських) народних судів обираються громадянами району (міста) на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п'ять років
ст. 90. Судочинство в Українській РСР провадиться українською мовою з забезпеченням для осіб, які не володіють мовою більшості, повного ознайомлення з матеріалами справи через перекладача, а також права виступати на суді рідною мовою
ст. 91. Розгляд справ у всіх судах Української РСР відкритий, оскільки законом не передбачені винятки, з забезпеченням обвинуваченому права на оборону
ст. 92. Судді незалежні і підкоряються тільки законові
ст. 93. Вищий нагляд за точним виконанням законів усіма Міністерствами і підвідомчими їм установами, так само як окремими службовими особами, а також громадянами на території Української РСР здійснюється як Генеральним Прокурором СРСР безпосередньо, так і через Прокурора Української РСР
ст. 94. Прокурор Української РСР призначається Генеральним Прокурором СРСР на строк п'ять років
ст. 95. Обласні прокурори призначаються Генеральним Прокурором СРСР на строк п'ять років
ст. 96. Районні і міські прокурори призначаються Прокурором Української РСР з затвердження Генерального Прокурора СРСР на строк п'ять років
ст. 97. Органи прокуратури здійснюють свої функції незалежно від будь-яких місцевих органів, підлягаючи тільки Генеральному Прокуророві СРСР
Розділ VIII. ОСНОВНІ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН
ст. 98. Громадяни Української РСР мають право на працю, тобто право на одержання гарантованої роботи з оплатою їх праці у відповідності з її кількістю та якістю. Право на працю забезпечується соціалістичною організацією народного господарства, неухильним зростанням продуктивних сил радянського суспільства, усуненням можливості господарських криз і ліквідацією безробіття
ст. 99. Громадяни Української РСР мають право на відпочинок
ст. 100. Громадяни Української РСР мають право на матеріальне забезпечення в старості, а також - в разі хвороби і втрати працездатності
ст. 101. Громадяни Української РСР мають право на освіту
ст. 102. Жінці в Українській РСР надаються рівні права з чоловіком в усіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя
ст. 103. Рівноправність громадян Української РСР, незалежно від їх національності і раси, в усіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя є непорушним законом
ст. 104. З метою забезпечення за громадянами свободи совісті церкву в Українській РСР відокремлено від держави і школу від церкви. Свобода відправлення релігійних культів і свобода антирелігійної пропаганди визнається за всіма громадянами
ст. 105. У відповідності з інтересами трудящих і з метою зміцнення соціалістичного ладу громадянам Української РСР гарантується законом:
ст. 106. У відповідності з інтересами трудящих і з метою розвитку організаційної самодіяльності і політичної активності народних мас громадянам Української РСР забезпечується право об'єднання в громадські організації: професійні спілки, кооперативні об'єднання, організації молоді, спортивні й оборонні організації, культурні, технічні й наукові товариства, а найбільш активні і свідомі громадяни з лав робітничого класу, трудящих селян і трудової інтелігенції добровільно об'єднуються в Комуністичну партію Радянського С
ст. 107. Громадянам Української РСР забезпечується недоторканність особи. Ніхто не може бути арештований інакше, як за постановою суду або з санкції прокурора
ст. 108. Недоторканність житла громадян і тайна листування охороняються законом
ст. 109. Українська РСР надає право притулку іноземним громадянам, які переслідуються за захист інтересів трудящих або наукову діяльність, або національновизвольну боротьбу
ст. 110. Кожний громадянин Української РСР зобов'язаний додержувати Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки, виконувати закони, додержувати дисципліни праці, чесно ставитися до громадського обов'язку, поважати правила соціалістичного співжиття
ст. 111. Кожний громадянин Української РСР зобов'язаний берегти і зміцнювати суспільну, соціалістичну власність, як священну і недоторканну основу радянського ладу, як джерело багатства і могутності батьківщини, як джерело заможного і культурного життя всіх трудящих. Особи, що роблять замах на суспільну, соціалістичну власність, є вороги народу
ст. 112. Загальний військовий обов'язок є закон. Військова служба в рядах Збройних Сил СРСР є почесний обов'язок громадян Української РСР
ст. 113. Захист вітчизни є священний обов'язок кожного громадянина Української РСР. Зрада батьківщини: порушення присяги, перехід на бік ворога, заподіяння шкоди воєнній могутності держави, шпигунство - караються з усією суворістю закону, як найбільш тяжкий злочин
Розділ IX. ВИБОРЧА СИСТЕМА
ст. 114. Вибори депутатів до всіх Рад депутатів трудящих: Верховної Ради Української РСР, обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих - провадяться виборцями на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні
ст. 115. Вибори депутатів є загальними: всі громадяни Української РСР, які досягли 18 років, незалежно від расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану і минулої діяльності, мають право брати участь у виборах депутатів і бути обраними, за винятком осіб, визнаних у встановленому законом порядку божевільними
ст. 116. Вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос; всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах
ст. 117. Жінки користуються правом обирати і бути обраними нарівні з чоловіками
ст. 118. Громадяни, які перебувають в рядах Збройних Сил СРСР, користуються правом обирати і бути обраними нарівні з усіма громадянами
ст. 119. Вибори депутатів є прямими: вибори до всіх Рад депутатів трудящих, починаючи від сільської та міської Ради депутатів трудящих аж до Верховної Ради Української РСР, провадяться громадянами безпосередньо шляхом прямих виборів
ст. 120. Голосування при виборах депутатів є таємним
ст. 121. Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих Української РСР провадяться по виборчих округах. Виборчі норми для кожної обласної, районної, міської, районної в місті, сільської і селищної Ради депутатів трудящих встановлюються "Положенням про вибори до обласних, районних, міських, сільських і селищних Рад депутатів трудящих Української РСР"
ст. 122. Кандидати при виборах виставляються по виборчих округах
ст. 123. Кожний депутат зобов'язаний звітувати перед виборцями про свою роботу і про роботу Ради депутатів трудящих і може бути в усякий час відкликаний за рішенням більшості виборців у встановленому законом порядку
Розділ X. ГЕРБ, ПРАПОР, СТОЛИЦЯ
ст. 124. Державний герб Української Радянської Соціалістичної Республіки складається з золотих серпа і молота, зображених на червоному щиті, освітлених променями сонця і обрамлених колоссям пшениці, з написом на червоній стрічці: внизу вінка "Українська РСР", на правому витку "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!" і на лівому - "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". Наверху герба є п'ятикутна зірка
ст. 125. Державний прапор Української Радянської Соціалістичної Республіки являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох горизонтально розташованих кольорових смуг: верхньої червоного кольору, яка становить дві третини ширини прапора, і нижньої лазурового кольору, яка становить одну третину ширини прапора, з зображенням у його верхній частині, на відстані однієї третини довжини від древка, золотих серпа й молота і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою. Відношення ширини до довжини
ст. 126. Столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки є місто Київ
Розділ XI. ПОРЯДОК ЗМІНИ КОНСТИТУЦІЇ
ст. 127. Зміна Конституції Української РСР провадиться лише за рішенням Верховної Ради Української РСР, ухваленим більшістю не менше двох третин голосів
ст. 128. УРСР надає право притулку іноземним громадянам, що переслідуються за оборону інтересів трудящих або наукову діяльність, або національно-визвольну боротьбу
ст. 129. Кожний громадянин УРСР зобов'язаний додержувати Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки, виконувати закони, додержувати дисципліни праці, чесно ставитися до громадського обов'язку, поважати правила соціалістичного співжиття
ст. 130. Кожний громадянин УРСР зобов'язаний берегти і зміцнювати суспільну, соціалістичну власність, як священну і недоторкану основу радянського ладу, як джерело багатства і могутності батьківщини, як джерело заможного і культурного життя всіх трудящих
ст. 132. Захист батьківщини є священний обов'язок кожного громадянина УРСР. Зрада батьківщини: порушення присяги, перехід на бік ворога, заподіяння шкоди воєнній моці держави, шпигунство - караються за всією суворістю закону, як найтяжчий злочин
ст. 133. Вибори депутатів до всіх Рад депутатів трудящих: Верховної Ради УРСР, Верховної Ради Молдавської АРСР, обласних Рад депутатів трудящих, Рад депутатів трудящих адміністративних округ, районних, міських, селищних, станичних і сільських Рад депутатів трудящих, - провадяться виборцями на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні
ст. 134. Вибори депутатів є загальними: всі громадяни УРСР, які досягли 18 років, незалежно від расової і національної приналежності, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану та минулої діяльності, мають право брати участь у виборах депутатів і бути обраними, за винятком божевільних і осіб, засуджених судом з позбавленням виборчих прав
ст. 135. Вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос; всі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах
ст. 136. Жінки користуються правом обирати і бути обраними нарівні з чоловіками
ст. 137. Громадяни, які перебувають у лавах Червоної Армії, користуються правом обирати і бути обраними нарівні з усіма громадянами
ст. 138. Вибори депутатів є прямими: вибори до всіх Рад депутатів трудящих, починаючи від сільської та міської Ради депутатів трудящих аж до Верховної Ради УРСР, провадяться громадянами безпосередньо шляхом прямих виборів
ст. 139. Голосування при виборах депутатів є таємним
ст. 140. Вибори депутатів до Рад депутатів трудящих УРСР провадяться по виборчих округах за такими нормами:
ст. 141. Кандидати при виборах виставляються по виборчих округах
ст. 142. Кожний депутат зобов'язаний звітувати перед виборцями в своїй роботі і в роботі Ради депутатів трудящих і може бути в усякий час відкликаний за рішенням більшості виборців у встановленому законом порядку
ст. 143. Державний герб УРСР складається з золотих серпа і молота, зображених на червоному фоні в променях сонця, облямованих колоссям, з написом: зверху над серпом і молотом "УРСР" і внизу "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!"
ст. 144. Державний прапор УРСР складається з червоного полотнища, в лівому кутку якого, коло древка наверху, вміщені золоті серп і молот і літери "УРСР"
ст. 145. Столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки є місто Київ
ст. 146. Зміна Конституції УРСР провадиться лише за рішенням Верховної Ради УРСР, ухваленим більшістю не менше 2/3 голосів
Ще 5 текстових згадувань в інших документах (офіційний реєстр).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.