ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 04.06.97 м.Київ
vd970604
Конфіскація товарів без марок акцизного збору встановленого зразка
(Витяг)
Суд може прийняти рішення про конфіскацію товарів лише за наявності адміністративної справи, у якій органом державної податкової служби притягнуто до відповідальності за ст. 164-5 КпАП України ( 80731-10 ) особу, винну в реалізації, прийнятті на комісію або зберіганні з метою продажу алкогольних напоїв, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
23 січня 1997 р. Державна податкова адміністрація Дніпровського району м. Києва звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з поданням, в якому на підставі ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) і ст. 164-5 КпАП ( 80731-10 ) просила вирішити питання про конфіскацію належних іноземній фірмі підакцизних товарів - алкогольних напоїв у кількості 39 546 місць, які зберігалися без марок акцизного збору встановленого зразка на митному ліцензійному складі ТОВ "Госпімпекс" (далі - МЛС). Як зазначено в поданні, згідно з митною декларацією ці напої в період із 9 по 17 жовтня 1995 р. надійшли для підприємства "Прип'ять-95". У зв'язку з відмовою останнього від напоїв вони зберігалися на МЛС за контрактом від 12 січня 1996 р. N I-н/96 (зі змінами від 21 березня 1996 р.), укладеним між МЛС і фірмою, відповідно до якого власником напоїв була фірма. Згідно із зазначеною постановою суддя постановив (дослівно за текстом ухвали): "Конфіскувати в дохід держави алкогольні напої 39 546 місць на суму 1 504 878 грн., що складає 478 107 доларів США, на митному ліцензійному складі ТОВ "Госпімпекс", на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка".
Перевіривши адміністративну справу в порядку нагляду, Голова Верховного Суду України постанову судді скасував, а справу направив на новий розгляд з таких підстав.
Статтею 164-5 КпАП ( 80731-10 ) за реалізацію, прийняття на комісію або зберігання з метою продажу алкогольних напоїв, на яких немає марок акцизного збору, встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, що накладається на винну особу, з конфіскацією цих алкогольних напоїв. Розгляд адміністративних справ за цією статтею відповідно до ст 234-2 названого Кодексу покладено на органи державної податкової служби України. Відповідно ж до ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ), яка є нормою прямої дії, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Таким чином, за поданням державної податкової служби суд може прийняти рішення про конфіскацію зазначених товарів за наявності адміністративної справи, у якій органом державної податкової служби притягнуто до відповідальності за ст. 164-5 КпАП ( 80731-10 ) особу, винну в реалізації, прийнятті на комісію або зберіганні з метою продажу алкогольних напоїв, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка. Ці вимоги закону судом при розгляді даної справи не виконано.
Як видно з постанови, в ній немає відомостей про особу, яку органами державної податкової служби було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 164-5 названого Кодексу ( 80731-10 ) за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору, про конфіскацію яких як безпосереднього об'єкта зазначеного адміністративного правопорушення було порушено питання, а також не зазначено, хто є власником цих напоїв.
Із постанови також видно, що рішення про конфіскацію зазначених алкогольних напоїв постановлено не на підставі ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та ст. 164-5 КпАП ( 80731-10 ), санкцією якої передбачено конфіскацію цих напоїв, а з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 6 липня 1992 р. N 375 ( 375-92-п ) "Про затвердження Порядку обліку, оцінки й реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом успадкування перейшло у власність держави, та скарбів". Але цією постановою, яка є підзаконним актом, встановлено не підстави для конфіскації майна, а лише порядок обліку, оцінки й реалізації майна, уже конфіскованого на підставі вироків, ухвал, постанов суду або за рішеннями інших уповноважених на те органів.
Таким чином, у постанові суду немає відомостей про особу, щодо якої розглядалася дана справа, та про те, кому належали алкогольні напої, зазначені у постановленому рішенні про конфіскацію, а також посилання на закон, на підставі якого конфісковано алкогольні напої, що зберігалися без марок акцизного збору встановленого зразка. Тому ця ухвала не відповідає вимогам ст. 283 КпАП ( 80731-10 ).
Крім того, з матеріалів справи видно, що про часі місце її розгляду не було повідомлено особу, притягнуту до відповідальності за ст. 164-5 названого Кодексу ( 80731-10 ), а також власника алкогольних напоїв (чи його представника), які були безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення і про конфіскацію яких було порушено питання у поданні. У зв'язку з цим судовий розгляд відбувся за відсутності цих осіб, чим було порушено їхні права, передбачені ст. 268 КпАП України.
За таких порушень закону постанова судді підлягає скасуванню як незаконна і необгрунтована, а адміністративна справа - поверненню на новий судовий розгляд для розгляду подання податкової адміністрації відповідно до вимог ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) і Кодексу України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ).
На підставі наведеного та керуючись ст. 293 КпАП ( 80732-10 ), Голова Верховного Суду України постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 1997 р. про конфіскацію в дохід держави алкогольних напоїв у кількості 39 546 місць на суму 1 504 878 грн., на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка і які зберігаються на митному ліцензійному складі ТОВ "Госпімпекс ", скасував, а справу направив на новий розгляд у той же суд.
Надруковано: "Юридичний вісник України", N 18-19(254-255), 2000 р.