Книга ЧЕТВЕРТА. БАНКРУТСТВО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ → Розділ I. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО
1. У разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.
2. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Правонаступництво у справах про банкрутство регулюється ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства: господарський суд за заявою правонаступника чи іншого учасника здійснює заміну кредитора правонаступником на будь‑якій стадії провадження, при цьому всі дії, вчинені до вступу правонаступника, є для нього обов’язковими.
Правовідносини: процесуальна заміна сторони у справах про банкрутство; наслідки для правонаступника щодо раніше вчинених дій у справі.
55. Правонаступництво у справах про банкрутство урегульовано нормами статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), якою передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справі правонаступника, обов`язкові для нього там само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального і для вирішення питання про процесуальну заміну сторони необхідні відповідні первинні документи, що підтверджують вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав і обов’язків до правонаступника.
Правовідносини: доказова база для заміни сторони (процесуальне правонаступництво).
58. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. 59. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
За відсутності обставин, що свідчать про нікчемність або визнання договору недійсним, суд, вирішуючи питання заміни учасника правонаступником, має виходити з принципу правомірності правочину (презумпції його дійсності) і дослідити та оцінити достатність і достовірність доказів, наданих для обґрунтування заяви про заміну.
Правовідносини: критерії прийнятності підстав для процесуальної заміни кредитора; оцінка доказів для заміни.
68. Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 916/2286/16).
Суд будь‑якої інстанції, незалежно від стадії процесу, зобов’язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а правонаступник існує.
Правовідносини: обов’язок суду залучити правонаступника у спорах, де допускається правонаступництво (висновки щодо застосування норм права).
88. Суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує.