1. Боржник з метою забезпечення здійснення процедури превентивної реструктуризації має право вчиняти правочини, які є обґрунтованими та необхідними для:
1) підготовки та затвердження плану превентивної реструктуризації;
2) виконання затвердженого судом плану превентивної реструктуризації.
2. До правочинів, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, належать правочини щодо:
1) проведення переговорів, узгодження з кредиторами та подання до суду плану превентивної реструктуризації (залучення суб’єктів оціночної діяльності, оренда приміщень, техніки тощо);
2) отримання професійних консультацій, пов’язаних з процедурою превентивної реструктуризації (залучення аудиторів, адвокатів, інших фахівців чи експертів тощо);
3) здійснення звичайної господарської діяльності боржника.
3. На правочини, передбачені цією статтею, за умови подальшого затвердження господарським судом плану превентивної реструктуризації, розповсюджуються гарантії, передбачені частиною п’ятою статті 33 - 9 цього Кодексу.