Ст. 30. Винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого

Чинна редакція від 29.07.2023 · Кодекс України набрав чинності 21.04.2019

Книга ДРУГА. АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ → Розділ I. АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ

1. Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

2. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів під час схвалення плану санації і не може бути меншим за чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

{Абзац шостий частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 }

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

{Абзац сьомий частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3249-IX від 13.07.2023 }

3. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі:

5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб;

3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Додаткова винагорода не сплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв’язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.

Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.

4. Витрати арбітражного керуючого, пов’язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов’язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

{Частина четверта статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 }

5. Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

{Абзац перший частини п'ятої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2971-IX від 20.03.2023 , № 3249-IX від 13.07.2023 }

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

6. Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

{Абзац перший частини шостої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 }

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

{Абзац другий частини шостої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 }

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п’ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

{Абзац третій частини шостої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності, прирівняним до посадової особи боржника з моменту призначення до припинення повноважень, і право вимоги основної грошової винагороди виникає в нього в останній день кожного календарного місяця виконання повноважень.

Правовідносини: відносини оплати праці арбітражного керуючого у процедурах санації/ліквідації

7.4. Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до посадової особи підприємства-боржника. Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (частини перша, друга статті 10, частини перша, друга статті 30 КУзПБ). 7.5.…

Велика Палата ВС, постанова від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, п. 7.4, 7.10 · текст рішення

Сплата грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство може здійснюватися за рахунок: авансування заявником на депозитний рахунок суду, коштів боржника, коштів від продажу майна боржника, що не перебуває в заставі, або фонду, створеного кредиторами для авансування винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Правовідносини: фінансування винагороди арбітражного керуючого у процедурі банкрутства

7.5. Приписами статті 30 КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного кредиторами фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 5011-15/2551-2012, від 16 липня 2020 року у справі № 918/454/18).

Велика Палата ВС, постанова від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, п. 7.5 · текст рішення

Якщо на час провадження відсутні кошти для оплати винагороди арбітражного керуючого (авансування не здійснено, фонд кредиторами не створено, кошти боржника від діяльності або реалізації майна недостатні), ліквідатор має право звернутися до суду про стягнення з кредиторів коштів на оплату його винагороди, а суд може покласти такі витрати на кредиторів пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності правових підстав.

Правовідносини: стягнення витрат ліквідаційної процедури на кредиторів

7.8. Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі). 7.9. Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого. 7.10.…

Велика Палата ВС, постанова від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, п. 7.8, 7.11 · текст рішення

Практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого у випадках відсутності інших джерел коштів є єдиним можливим засобом забезпечення принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ.

Правовідносини: забезпечення оплатності послуг арбітражного керуючого у процедурах банкрутства

7.12. Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.

Велика Палата ВС, постанова від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, п. 7.12 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.