У разі несплати штрафу порушником у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до правил, установлених Цивільним процесуальним кодексом Української РСР ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Якщо особа, піддана штрафу, не працює або якщо стягнення штрафу із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії порушника є неможливим з інших причин, стягнення провадиться на підставі постанови органу (посадової особи) про накладення штрафу судовим виконавцем, що перебуває при районному (міському) народному суді, шляхом звернення стягнення на особисте майно порушника, а також на його частку в спільній власності.
( Стаття 308 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 )
Стягнення штрафу не може бути звернено на майно, на яке відповідно до законодавства Української РСР не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.
Забороняється віднесення накладених на посадових осіб штрафів за рахунок підприємств, установ і організацій.
У разі виявлення предметів контрабанди в транспортних засобах, володільці яких не мають постійного місця проживання в СРСР, штраф стягується в порядку, встановленому Митним кодексом СРСР.