Ст. 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення

Чинна редакція від 10.09.2026

Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ → I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА → Глава 4. НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

{Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III від 05.04.2001, № 596-VIII від 14.07.2015, № 2262-VIII від 21.12.2017, № 1582-IX від 29.06.2021}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Невжиття суддею заходів щодо дослідження доказів захисту, надання переваги доказам обвинувачення, відмова у виклику свідків захисту та ненадання мотивів щодо неможливості застосування більш м’якого стягнення порушують принципи рівності сторін, змагальності, презумпції невинуватості та вимоги ст.33, 248, 252 КУпАП і можуть становити істотний дисциплінарний проступок.

Правовідносини: процесуальна поведінка судді під час розгляду адміністративної справи як підстава дисциплінарної відповідальності

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП про те, що суддя ОСОБА_3 дослідила лише докази, які були надані стороною обвинувачення, не взявши до уваги та не заслухавши докази сторони захисту без належного обґрунтування мотивів їх відхилення. Відмова у виклику свідків захисту за обставин, які складалися, призвела до неможливості об'єктивного встановлення факту події вчинення адміністративного правопорушення громадянином ОСОБА_8 всупереч статтям 248, 252 КУпАП. Як докази сторони обвинувачення суддею були взяті до уваги, оцінені та покладені в основу притягнення до адміністративної відповідальності особи такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 124921…

Велика Палата ВС, постанова від 14.06.2018 у справі № · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.