Кожна держава-учасниця забезпечуватиме, щоб керівництво й комплектування її збройних сил та їх підготовка і спорядження в мирний та воєнний час здійснювалися згідно з положеннями міжнародного права та її відповідними правовими та іншими зобов'язаннями, що стосуються використання збройних сил у збройних конфліктах, з урахуванням, коли це можливо, Гаазьких конвенцій 1907 й 1954 років, Женевських конвенцій 1949 року та Додаткових протоколів 1977 року до них, а також Конвенції 1980 року про використання деяких видів звичайної зброї.
{Гаазькі конвенції: Конвенція про деякі обмеження користування правом захоплення у морській війні, Конвенція про встановлення підводних мін, що автоматично підриваються від зіткнення, IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі, Конвенція про адаптування до морської війни принципів Женевської конвенції, Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту;
Женевські конвенції: Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі, Женевська конвенція про поводження з військовополоненими, Конвенція про захист цивільного населення під час війни;
протоколи: Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру}