Ст. 33. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів

Чинна редакція від 27.04.2024 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2005

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 3. Склад суду. Відводи

1. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

{Частина перша статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1135-IX від 26.01.2021 , № 3585-IX від 22.02.2024 }

2. Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

3. Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів.

4. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у касаційному порядку здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

5. Адміністративні справи, підсудні апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі трьох суддів.

6. Адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів.

7. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).

8. Незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини п’ятої статті 361 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстав, визначених пунктом 3 частини п’ятої статті 361 цього Кодексу, - Великою Палатою Верховного Суду.

9. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного адміністративного суду (палатою), об’єднаною палатою Касаційного адміністративного суду (об’єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

10. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.

11. Засідання об’єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

12. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується, враховуючи категорію і складність справи, колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 31 цього Кодексу, до початку розгляду справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

У справах, які належать до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, питання про повернення позовної заяви через пропуск строку звернення має вирішуватися колегією суддів (складом, визначеним автоматизованим розподілом), а не одноособово одним суддею.

Правовідносини: процесуальні відносини щодо визначення підсудності та складу суду при вирішенні питань про повернення позовної заяви у справах, підсудних Верховному Суду як суду першої інстанції.

У рамках обставин цієї справи судом першої інстанції в силу статті 266 КАС України є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Згідно із частиною шостою статті 33 КАС України адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів. Відтак, коли вирішувалося питання про повернення позовної заяви через подання її поза межами строку, встановленого законом, його мав вирішувати колегіальний склад суду, до якого мало входити не менше трьох суддів. Відповідно до частини третьої статті 18 цього Кодексу визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюєтьс…

Велика Палата ВС, постанова від 19.10.2023 у справі № 990/150/23 · цитують у 93 рішеннях · текст рішення

Оскільки законом підсудність справ щодо оскарження актів Президента віднесена до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, такі справи мають розглядатися відповідно до правил інстанційної юрисдикції (у колегії не менше трьох суддів); відсутність іншого уповноваженого суду робить необхідним розгляд справ Касаційним адміністративним судом навіть у разі сумнівів щодо призначення окремих суддів, щоб не позбавляти заявника доступу до правосуддя.

Правовідносини: підсудність та склад колегії при розгляді адміністративних справ щодо актів Президента

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів …

Велика Палата ВС, постанова від 06.06.2018 у справі № 800/489/17 · цитують у 45 рішеннях · текст рішення

Повернення позовної заяви без розгляду у зв'язку з неусуненням недоліків (зокрема унаслідок пропуску строків звернення до суду) може бути здійснене колегією суддів, визначеною автоматизованим розподілом; такий порядок повернення не є розглядом справи неповноважним складом суду.

Правовідносини: повернення позовної заяви колегією суддів; автоматизований розподіл справ і повноваження колегії

59. Отже, з урахуванням наведених вище норм частини другої статті 123 та частини шостої статті 169 КАС України вирішення питання про повернення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неусуненням ОСОБА_1 її недоліків колегіальним складом суду, визначеним за результатами автоматизованого розподілу справи, не може вважатися розглядом справи неповноважним складом суду. 60.…

Велика Палата ВС, постанова від 25.03.2020 у справі № 9901/588/19, п. 59, 62 · цитують у 15 рішеннях · текст рішення

Питання про повернення позовної заяви у зв'язку з неусуненням її недоліків у справах, підсудних Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції, має вирішувати колегія суддів, визначена автоматизованим розподілом справ, а не суддя одноособово.

Правовідносини: процесуальні відносини щодо повернення позовної заяви через неусунення недоліків у справах, що розглядаються Касаційним адміністративним судом у складі ВС як судом першої інстанції

Частиною шостою статті 169 КАС визначено, що про повернення позовної заяви ухвалу постановляє [саме] суд. У рамках обставин цієї справи судом першої інстанції в силу статті 266 КАС є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Згідно із частиною шостою статті 33 КАС адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів. Інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджує відсутність єдиної практики серед суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції стосовно складу суду, який має вирішувати питання про повернення позовної заяви у …

Велика Палата ВС, постанова від 19.10.2023 у справі № 990/83/23 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Колегія суддів має повноваження виправити процесуальні помилки, допущені суддею одноособово при відкритті провадження (зокрема вирішити питання про поновлення строку або залишення позову без розгляду), і зобов’язана розглянути клопотання сторін; думка судді‑доповідача не має вирішального значення в колегіальному розгляді.

Правовідносини: процедурні повноваження колегії суддів при розгляді адміністративних справ у першій інстанції

33. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів (частина шоста статті 33 КАС України). 34. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів у обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 31 КАС України). 35.…

Велика Палата ВС, постанова від 09.02.2022 у справі № 9901/65/20, п. 33, 34, 36, 37, 38 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Відповідно до ст. 170 КАС України суддя одноособово відмовляє у відкритті провадження, якщо позов не належить до адміністративного судочинства, і таке одноособове прийняття ухвали на стадії відкриття провадження не порушує вимог ст. 33 КАС України щодо складу колегії у справах, де предметом оскарження є дії або бездіяльність Кабінету Міністрів України.

Правовідносини: процесуальні відносини щодо прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі, зокрема у справах проти Кабінету Міністрів України.

36. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. 37.Відповідно до вимог статті 33 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів. Однак згідно з вимогами частини першої статті 170 КАС України у відкритті провадження в адміністративній справі відмовляє суддя. 38.…

Велика Палата ВС, постанова від 02.09.2020 у справі № 280/1861/19, п. 36, 38 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.