Ст. 266. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України

Чинна редакція від 31.03.2023 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2005

Розділ II. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ → Глава 11. Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ → § 1. Розгляд окремих категорій складних справ

{Назва статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законами № 460-IX від 15.01.2020 , № 1135-IX від 26.01.2021 }

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;

2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат;

5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

{Частину першу статті 266 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 1135-IX від 26.01.2021 }

2. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п’яти суддів.

{Частина друга статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1135-IX від 26.01.2021 }

3. У разі відкриття провадження в адміністративних справах, визначених частиною другою цієї статті, щодо оскарження нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, застосовуються правила, визначені статтями 264 та 265 цього Кодексу, з особливостями, визначеними цією статтею.

4. Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов’язати Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії;

{Пункт 2 частини четвертої статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1135-IX від 26.01.2021 }

3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.

5. Судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

7. На рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом.

8. Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя або залишити його без змін. У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.

9. У разі відкриття провадження у справі щодо оскарження бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою, бездіяльності Верховної Ради України щодо нерозгляду такого законопроекту суд уповноважує позивача розмістити в одному із загальнодержавних друкованих медіа оголошення про це із зазначенням у ньому змісту позовних вимог та номера судової справи. Оголошення має бути оприлюднене не пізніш як через десять днів після відкриття провадження. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги заінтересованих осіб на судові рішення в цій справі, якщо такі особи не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

У разі участі у справі більше десяти співпозивачів та/або третіх осіб без самостійних вимог на стороні співпозивачів їх самопредставництво не допускається. Співпозивачі та треті особи без самостійних вимог на стороні співпозивачів беруть участь у такому судовому процесі виключно через спільного представника. Клопотання третьої особи без самостійних вимог про вступ у справу на стороні співпозивачів (згода на вступ у справу - у разі її залучення співпозивачами чи судом) вважається формою доручення захисту своїх інтересів у справі спільному представникові співпозивачів у справі. Повістки про виклик та повістки-повідомлення співпозивачам, третім особам без самостійних вимог на їх стороні не надсилаються. Виклик, повідомлення представника співпозивачів (третіх осіб) вважається викликом, повідомленням співпозивачів (третіх осіб). Копії судових рішень співпозивачам (третім особам) не надсилаються, а надсилаються тільки їх представнику.

{Статтю 266 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 1135-IX від 26.01.2021 }

{Текст статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Якщо негативні наслідки для особи спричинені указом Президента, їх усунення можливе шляхом визнання цього указу незаконним у межах адміністративного судочинства; наслідки трудового характеру є вторинними по відношенню до первинного публічно-правового акта і вирішуються через скасування саме цього акта.

Правовідносини: спори про усунення негативних наслідків індивідуального акта органу державної влади (відновлення на посаді/скасування указу)

Щонайменше такі акти можуть стати предметом скарги про їх скасування. У такому разі, якщо суд має перевірити, чи відповідає певний захід чи, приміром, акт про звільнення особи з посади керівника установи, підзвітної Президенту України, правовій нормі, то презюмується, що суд розглядає об`єктивний, публічний спір щодо незаконності акта. Якщо суд має забезпечити дотримання особистих прав скаржника, то у цьому разі йтиметься про суб`єктивний спір, прикладом якого є спори, що виникають з договірних правовідносин, чи спори про відшкодування шкоди. За видовою ознакою глава держави видав нормативний, підзаконний обов`язковий до виконання, індивідуальний акт, який створив наслідки.…

Велика Палата ВС, постанова від 11.09.2019 у справі № 9901/226/19 · цитують у 204 рішеннях · текст рішення

Умови підсудності адміністративних справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя віднесені до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції; при цьому процесуальний закон не вимагає, щоб оскаржуваний акт був ухвалений Радою саме як колегіальний орган.

Правовідносини: справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП

Згідно із частиною четвертою статті 22 КАСУкраїни Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, ВРП, передбачені статтею 266 КАС. Згідно з пунктами 2-4 частини першої статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокре…

Велика Палата ВС, постанова від 12.10.2023 у справі № 990/156/23 · цитують у 118 рішеннях · текст рішення

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку та інші вимоги, спрямовані на захист права на винагороду члена ВРП або на забезпечення поновлення на посаді, не змінюють правової природи відносин зі сторони ВРП і, за наявності оскарження дії чи бездіяльності Ради, такі спори підсудні Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Правовідносини: спори про поновлення на посаді члена ВРП і стягнення винагороди/середнього заробітку з ВРП

9.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.10.2023 у справі № 990/156/23, п. 9 · цитують у 118 рішеннях · текст рішення

У справах, які належать до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції, питання про повернення позовної заяви через пропуск строку звернення має вирішуватися колегією суддів (складом, визначеним автоматизованим розподілом), а не одноособово одним суддею.

Правовідносини: процесуальні відносини щодо визначення підсудності та складу суду при вирішенні питань про повернення позовної заяви у справах, підсудних Верховному Суду як суду першої інстанції.

У рамках обставин цієї справи судом першої інстанції в силу статті 266 КАС України є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Згідно із частиною шостою статті 33 КАС України адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів. Відтак, коли вирішувалося питання про повернення позовної заяви через подання її поза межами строку, встановленого законом, його мав вирішувати колегіальний склад суду, до якого мало входити не менше трьох суддів. Відповідно до частини третьої статті 18 цього Кодексу визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюєтьс…

Велика Палата ВС, постанова від 19.10.2023 у справі № 990/150/23 · цитують у 93 рішеннях · текст рішення

Положення п. 5 ч. 1 розд. VII КАС передбачають, що позовні заяви та апеляційні скарги, подані до Вищого адміністративного суду та не розглянуті до набрання чинності новою редакцією КАС, передаються до Касаційного адміністративного суду і розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності КАС; тому при прийнятті справи до провадження Касаційний адміністративний суд має право почати її розгляд наново за правилами спрощеного позовного провадження та вчиняти процесуальні дії, необхідні для приведення провадження у відповідність з чинним КАС.

Правовідносини: про застосування перехідних положень КАС до справ, що передані з Вищого адміністративного суду до Касаційного адміністративного суду (Верховного Суду)

За правилами пункту 5 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Як убачається з матеріалів справи, у провадженні Вищого адміністративного суду України перебувала справа № 800/235/17 за позовом ОСОБА_3 до ВРП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач…

Велика Палата ВС, постанова від 12.04.2018 у справі № 800/235/17 · цитують у 71 рішеннях · текст рішення

Положення ч.7 ст.95 Закону №2453-VI та ч.2 ст.45 Закону №1798-VIII є спеціальними щодо норм КАС України та мають переважне значення при вирішенні питання про оскарження рішень органів, що здійснюють дисциплінарне провадження.

Правовідносини: взаємодія спеціального дисциплінарного законодавства із загальними нормами адміністративного судочинства при оскарженні рішень ВККС/ВРП.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені у статті 266 КАС України.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 9901/949/18 · цитують у 63 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.