Ст. 264. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень
Чинна редакція від 01.01.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2005
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 - 1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.
2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
3. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
4. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
5. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
6. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
7. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
8. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
9. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
10. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.
11. Рішення суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання протиправності нормативно-правового акта постало під час розгляду іншої адміністративної справи.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Судовий контроль за рішенням Президента про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій є обмеженим: суд не може в межах дискреції Президента повторно оцінювати наявність та достатність підстав для введення санкцій, але може перевіряти дотримання меж тієї дискреції та процедури їх введення.
Правовідносини: адміністративні правовідносини щодо оскарження Указів Президента про введення в дію рішень РНБО та меж судового контролю
45. При введенні в дію рішення РНБО про такі санкції Президент як гарант Конституції України, якому народом України надано представницький мандат та якому Конституцією України надано повноваження вводити в дію рішення РНБО, має самостійно оцінити наявність та достатність підстав для введення такої санкції.
46. Судовий контроль за таким рішенням є обмеженим, оскільки суд, з одного боку, не може за Президента повторно оцінити наявність та достатність підстав для ведення таких санкцій в межах його дискреції (що означало б порушення принципу розподілу влади), але, з іншого боку, суд може перевірити дотримання меж такої дискреції та процедури введення санкцій.
47.…
Велика Палата ВС, постанова від 13.01.2021 у справі № 9901/405/19, п. 45, 46, 47, 67, 71 · цитують у 96 рішеннях · текст рішення
Висновок ВККС, викладений у додатку 5 до рішення від 20.12.2018 №323/зп-18, є індивідуальним правовим актом, який може бути предметом окремого оскарження; оскарження такого рішення, яке стосується проходження публічної служби, підлягає строку звернення до суду в один місяць за частиною другою статті 122 КАС, положення частини третьої статті 264 КАС на такий випадок не поширюються.
Правовідносини: оскарження індивідуального акта ВККС, що стосується проходження публічної служби
48. Позовна вимога про визнання протиправним висновку ВККС України у додатку 5 до рішення від 20.12.2018 № 323/зп-18 стосується проходження публічної служби, і строк звернення до суду із цим позовом складає один місяць з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів унаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення.
49. У заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначає, що він дізнався про зміст рішення від 20.12.2018 № 323/зп-18 в 2019 році, вже після виключення його з числа кандидатів.…
Велика Палата ВС, постанова від 22.02.2024 у справі № 990/150/23, п. 48, 50, 51 · цитують у 93 рішеннях · текст рішення
Питання про заміну сторони у виконавчому провадженні (правонаступництво сторони) у разі виконання рішень інших органів є превентивним судовим контролем і повинно вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.
Правовідносини: Питання заміни сторони у виконавчому провадженні при виконанні рішень органів/посадових осіб.
25. Частиною п'ятою статті 15 цього Закону визначено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
26.…
Велика Палата ВС, постанова від 16.01.2019 у справі № 826/7941/17, п. 25, 29, 38 · цитують у 36 рішеннях · текст рішення
Укази Президента про звільнення або призначення конкретних осіб є індивідуальними актами (актами індивідуальної дії), а не нормативно-правовими актами, оскільки вони містять індивідуалізовані приписи і не встановлюють загальнообов’язкових правил поведінки.
Правовідносини: кваліфікація актів Президента як індивідуальних чи нормативних у публічно-правових відносинах (призначення/звільнення осіб)
52. У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, у якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
53.…
Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2021 у справі № 9901/286/19, п. 52, 53, 54, 55, 58 · цитують у 27 рішеннях · текст рішення
Право на оскарження індивідуального акта суб’єкта владних повноважень має особа, щодо якої цей акт прийнято, або особа, права, свободи чи інтереси якої він безпосередньо стосується; інші особи не мають процесуального права на такий адміністративний позов.
Правовідносини: порядок та підстави оскарження індивідуальних актів посадових осіб (наприклад указів про призначення/звільнення)
56. З огляду на викладене право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
57. Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила, зокрема, у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18,
від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18, від 21 серпня 2019 року у справі
№ 9901/283/19 та інших.
58.…
Велика Палата ВС, постанова від 12.05.2021 у справі № 9901/286/19, п. 56, 58 · цитують у 27 рішеннях · текст рішення
Для звернення до адміністративного суду необхідне наявне реальне порушення індивідуально виражених прав або інтересів особи; нормативно-правовий акт може оскаржуватися в адміністративному порядку лише особами, щодо яких він застосовано, або тими, у відносинах яких цей акт буде застосовано.
Правовідносини: позови про оскарження нормативно-правових актів, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо захисту прав та інтересів конкретних осіб.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, приймаючи таке рішення, дійшов висновку, що постанова ВРУ «Про надання згоди на звільнення Президентом України ОСОБА_37 з посади Генерального прокурора України» не створює безпосередньо для ОСОБА_3 правових наслідків, оскільки позивач не обґрунтував існування реального негативного впливу на його конкретні права та/чи інтереси від видання зазначеної постанови, а тому це унеможливлює застосування обраного ним юрисдикційного способу захисту своїх прав при прийнятті ВРУ вищезазначеної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст.…
Велика Палата ВС, постанова від 04.12.2018 у справі № 800/203/17 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.