Інструкція з виявлення, локалізації та ліквідації кільцевої гнилі картоплі, розд. III, п. 4

Чинна редакція від 13.04.2021 · Наказ набрав чинності 05.05.2021

Інструкція з виявлення, локалізації та ліквідації кільцевої гнилі картоплі → III. Виявлення C. michiganensis

З метою виявлення кільцевої гнилі картоплі та вжиття своєчасних заходів з локалізації та ліквідації вогнищ хвороби регулярно здійснюються обстеження шляхом візуальної перевірки бульб та/або рослин картоплі (Solanum tuberosum) з відбором зразків від насіннєвої та продовольчої картоплі.

Виявлення C. michiganensis проводиться за методами, наведеними у розділі ІV цієї Інструкції. Під час обстеження та/або моніторингу державний фітосанітарний інспектор першочергово звертає увагу на зовнішній прояв симптомів кільцевої гнилі картоплі на бульбах та рослинах картоплі.

Кільцева гниль картоплі проявляється у вигляді в’янення стебел рослин (стеблова форма) і загнивання бульб (розрізняють кільцеву та ямчасту форми).

Стеблова форма кільцевої гнилі картоплі на рослинах найбільше проявляється за посушливого спекотного літа. Листки стають світло-жовтими, потім сіро-зеленими з рідкими мозаїчними жовтими плямами, а потім коричневими. У роки з вологою та прохолодною погодою перебіг хвороби може відбуватися у прихованій формі. За сильного розвитку хвороби перші ознаки з’являються в період цвітіння. Листя уражених рослин поступово жовтіє, скручується вздовж головної жилки, стебла буріють, в’януть, засихають і падають на землю. Під хворою рослиною в ґрунті можна виявити маточну бульбу з ознаками кільцевої гнилі.

За кільцевої форми гнилі уражуються тканини судинної системи бульби. Ураження бульб проходить через столон. Початкову стадію захворювання можна виявити, якщо розрізати картоплину біля основи столону. На зрізі можна помітити склоподібну кремово-жовту зону навколо судинних тканин біля основи столону. На останній стадії розвитку хвороби судинне коло та зона зі зміною кольору розм’якшується, разом з цим на поверхні бульби з’являються червоні або коричневі плями навколо вічок, а також утворюються неправильної форми, часто зіркоподібні, тріщини. Під час стискання бульби з її судинного кільця виділяється сироподібна речовина світло-жовтого кольору. Також може розвинутися потемніння судинного кільця, а симптоми на бульбі на цій стадії схожі на прояв бурої гнилі картоплі (збудник - Ralstonia solanacearum). Згодом загниває серцевина бульби, перетворюючись у в’язку масу з неприємним запахом.

Ознаки ямчастої форми гнилі проявляються на бульбах наприкінці березня. Спочатку загниває м’якоть безпосередньо під шкіркою, згодом гниль збільшується, утворюючи вдавлені ямки. Найбільший розвиток ямчастої форми гнилі відбувається за температури повітря від +18 °C до +20 °C.

Джерелом зараження кільцевою гниллю картоплі є хворі насіннєві бульби, передусім механічно пошкоджені, та заражені неперегнилі рослинні рештки. Хвороба також передається через сільськогосподарське обладнання і сільськогосподарські машини під час контакту їх із зараженими бульбами та рослинами картоплі, тарою, під час догляду за насадженнями картоплі (міжрядний обробіток, видалення картоплиння тощо).