Межі зони захисту повинні становити:
1) на прибережних територіях - територія з радіусом 5 км навколо неблагополучного пункту або інша еквівалентна територія з урахуванням епізоотичних та гідродинамічних факторів;
2) на внутрішніх територіях - територія водозбірного басейну, що належить до неблагополучного пункту. Компетентний орган може обмежити встановлення зони захисту лише на частини водозбірного басейну за умови, що такі обмеження не спричинятимуть підвищення ризиків поширення ІАЛ.