Лікар ветеринарної медицини здійснює:
- термінове повідомлення головного лікаря ветеринарної медицини району (міста) про підозру виникнення емфізематозного карбункула;
- клінічне обстеження, термометрію та ізоляцію хворих;
- організацію доставки трупів тварин до місця їх спалювання;
- відбір і доставку патологічного матеріалу для лабораторного дослідження (повний розтин трупів проводити не рекомендується);
- заходи із знезараження місця загибелі тварин та всього, що мало контакт із хворою твариною, спалювання або закопування трупів тварин;
- лікування хворих і з підозрою на захворювання тварин. Найбільш ефективною на ранній стадії хвороби є інтенсивна терапія антибіотиками, що діють проти грампозитивних бактерій (пеніцилін, біцилін, стрептоміцин, тетрациклін, еритроміцин), або тих, що мають широкий спектр антимікробної дії (байтрил, кломаксіл, енроксіл та інші). Одночасно проводить симптоматичне лікування (серцеві, антитоксичні, протизапальні засоби). При обмежених набряках на вражені ділянки накладають холодні компреси, обколюють їх 3-5%-ним розчином карболової кислоти, 1-2%-ним розчином перекису водню, 0,1%-ним розчином калію марганцевокислого та ін.
При наявності застосовують гіперімунну сироватку проти емфізематозного карбункула згідно з настановою з її використання.