Одноразове виявлення МБТ у контингентів III і VII груп диспансерного нагляду при відсутності одночасно клініко-рентгенологічної симптоматики, яка підтверджує реактивацію туберкульозу, потребує поглибленого клініко-рентгенологічного, лабораторного та інструментального обстеження в умовах стаціонару, з метою встановлення джерела бактеріовиділення і наявності активного туберкульозу. При несприятливих епідеміологічних обставинах у вогнищі (наявність дітей та підлітків), виявлення нових випадків інфікування чи захворювання контактів, а також у випадках, коли хворі становлять епідемічну небезпеку за місцем їх роботи (в закладах для дітей та підлітків, громадського харчування, комунальних), такі особи беруться на облік як бактеріовиділювачі, незалежно від результатів дообстеження, не менше як на 9 - 12 місяців.
З метою встановлення бактеріовиділення чи його відсутності кожен хворий повинен бути комплексно обстежений: дослідження харкотиння (промивних вод бронхів, трахеї чи шлунку) не менше двох разів методом бактеріоскопії, трьохразовий засів перед початком лікування хворих, яким вперше встановлено діагноз, при загостреннях і рецидивах процесу, а в період лікування хіміопрепаратами - після дводенної перерви з прийомами туберкулостатиків. Обстеження повинно повторюватись в процесі лікування кожного місяця до зникнення МБТ, підтвердженого не менше, ніж двома послідовними негативними бактеріоскопічними і культуральними дослідженнями протягом 2 - 3 місяців і загоєння порожнини розпаду, підтвердженого томографічно. Далі зазначені дослідження проводяться один раз на 2 - 3 місяці до закінчення основного курсу хіміотерапії.