1. Для цілей застосування статті 192a Директиви 2006/112/ЄС, фіксований осідок оподатковуваної особи повинен братися до уваги лише тоді, коли він характеризується достатнім рівнем постійності та належною структурою людських і технічних ресурсів для уможливлення постачання товарів і надання послуг, в яке він втручається.
2. Якщо оподатковувана особа має фіксований осідок на території держави-члена, в якій ПДВ підлягає сплаті, такий осідок вважають таким, що не втручається в постачання товарів або надання послуг у розумінні пункту (b) статті 192a Директиви 2006/112/ЄС, окрім випадків, коли технічні і людські ресурси такого фіксованого осідку використовуються для здійснення операцій, що є невід'ємною частиною оподатковуваного постачання таких товарів і надання таких послуг, що його виконують у такій державі-члені до або протягом здійснення такого постачання чи надання.
Якщо ресурси фіксованого осідку використовуються виключно для цілей адміністративної підтримки, таких як ведення бухгалтерського обліку, виставлення рахунків-фактур і стягнення заборгованості, їх не вважають використаними для здійснення постачання товарів або надання послуг.
Однак, якщо рахунок-фактура виставлений за ідентифікаційним номером платника ПДВ, присвоєного державою-членом фіксованому осідку, такий фіксований осідок вважають таким, що втрутився в постачання товарів або надання послуг, здійснене в зазначеній державі-члені, за відсутності доказів про протилежне.