1. Щоб подавати інформацію про рівень левериджу відповідно до статті 430(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013 на індивідуальній основі та на консолідованій основі, установи повинні щоквартально подавати інформацію, зазначену в додатку X відповідно до інструкцій у додатку XI.
2. Звітування повинне бути основане на методології, яку використовують для розрахунку рівня левериджу станом на кінець кварталу.
3. Установи повинні подати інформацію, зазначену в параграфі 14 частини II додатка XI, в наступному звітному періоду, якщо виконано будь-яку з таких умов:
(a) частка деривативів, зазначена в параграфі 7 частини II додатка XI, перевищує 1,5%;
(b) частка деривативів, зазначена в параграфі 7 частини II додатка XI, перевищує 2,0%.
Вхідні критерії, визначені у статті 4, застосовні, крім пункту (b) першого підпараграфа цього параграфа, якщо установи починають подавати інформацію з наступної референтної дати звітування через перевищення відповідного застосовного порогового значення станом на одну референтну дату звітування.
4. Установи, для яких загальна умовна вартість деривативів, як визначено в параграфі 9 частини II додатка XI, перевищує 10 мільярдів євро, повинні подавати інформацію, зазначену в параграфі 14 частини II додатка XI, незалежно від того, чи їхні деривативи відповідають умовам, зазначеним у параграфі 3.
Вхідні критерії, визначені у статті 4, не застосовні. Установи повинні розпочати подання інформації з наступної референтної дати звітування, якщо вони перевищили відповідне застосовне порогове значення станом на одну референтну дату звітування.
5. Установи повинні подати інформацію, зазначену в параграфі 15 частини II додатка XI, в наступному звітному періоду, якщо виконано будь-яку з таких умов:
(a) обсяг кредитних деривативів, зазначений у параграфі 10 частини II додатка XI, перевищує 300 мільйонів євро;
(b) обсяг кредитних деривативів, зазначений у параграфі 10 частини II додатка XI, перевищує 500 мільйонів євро.
Вхідні критерії, визначені у статті 4, застосовні, крім пункту (b), якщо установи повинні розпочати подання інформації з наступної референтної дати звітування через перевищення відповідного застосовного порогового значення станом на одну референтну дату звітування.