Вимоги до рослинності й характеристик зон на відкритому повітрі
1. Зони на відкритому повітрі для птиці є привабливими для птахів, і всі птахи мають повний доступ до них.
2. Для пташників, розділених на окремі відділення, щоб розмістити кілька зграй, зони на відкритому повітрі для кожного окремого відділення є відокремленими, аби обмежити контакт з іншими зграями й не допустити змішування птахів з різних зграй.
3. Зони на відкритому повітрі для птиці в основному вкриті різноманітною рослинністю.
4. В зонах на відкритому повітрі для птахів є достатня кількість захисних споруд, прихистків, кущів або дерев, щоб птахи збалансовано використовували всю зону на відкритому повітрі.
5. За рослинністю в зонах на відкритому повітрі регулярно доглядають, щоб обмежити ймовірний надлишок поживних речовин.
6. Зони на відкритому повітрі простягаються не далі ніж у радіусі 150 м від найближчого вхідного/вихідного отвору пташника. Проте допускається розширення до 350 м від найближчого вхідного/вихідного отвору будівлі за умови, що достатня кількість прихистків від несприятливих погодних умов і хижаків рівномірно розподілена по всій зоні на відкритому повітрі, а їх кількість складає щонайменше чотири прихистки на гектар. Що стосується гусей, зона на відкритому повітрі задовольняє їхню потребу в поїданні трави.
СЕКЦІЯ 5
КРОЛІ