Ст. 17

Чинна редакція від 15.12.2017 · Регламент набрав чинності 06.05.2018

Глава III. ІДЕНТИФІКАЦІЙНІ КОДИ ДЛЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ОБ’ЄКТІВ ТА МАШИН

Випускання та реєстрація ідентифікаційних кодів об’єктів

1. Після отримання запиту відповідно до статті 16 емітент ідентифікаторів повинен згенерувати ідентифікаційний код об'єкта, який складається із таких елементів, розташованих у наведеному нижче порядку:

(a) на першому місці - літери й цифри, з яких складається ідентифікаційний код емітента ідентифікаторів, присвоєний відповідно до статті 3(4); та

(b) на другому місці - літерно-цифрова послідовність, яка є унікальною серед інших кодів емітента ідентифікаторів.

2. Упродовж двох робочих днів від часу отримання відповідного запиту, емітент ідентифікаторів повинен передати такий код суб'єкту господарювання, який здійснює запит.

3. Уся інформація, яку подають емітенту ідентифікаторів згідно зі статтею 16(2), а також відповідні ідентифікаційні коди повинні входити до реєстру, що його створить, яким буде управляти та який буде оновлювати компетентний емітент ідентифікаторів.

4. У належно обґрунтованих випадках держави-члени можуть звернутися до емітента ідентифікаторів із вимогою деактивувати ідентифікаційний код об'єкта. У таких випадках держави-члени повинні повідомляти суб'єкт господарювання або оператора першого пункту роздрібної торгівлі про таку деактивацію, а також про підстави для її здійснення. Деактивація ідентифікаційного коду об'єкта повинна тягнути за собою автоматичну деактивацію пов'язаних із ним ідентифікаційних кодів машин.

5. Суб’єкти господарювання та оператори перших пунктів роздрібної торгівлі повинні обмінюватися інформацією про їхні відповідні ідентифікаційні коди об'єктів для створення можливості запису та передавання інформації про переміщення виробів суб'єктами господарювання відповідно до статті 32.