Верифікація інформації з реєстру виноградників
1. Держави-члени повинні надавати доступ до даних із реєстру виноградників для цілей моніторингу та верифікації, фінансованих згідно з національною програмою підтримки, згаданою в секції 4 глави II розділу I частини II Регламенту (ЄС) № 1308/2013, якої вони стосуються.
2. Щодо площ, засаджених виноградом, для оновлення реєстру виноградників повинні виконувати принаймні такі перевірки:
(a) адміністративні перевірки, застосовні до всіх виноробів, ідентифікованих у реєстрі виноградників, які:
(i) активували дозвіл на насаджування або повторне насаджування або зареєстрували чи змінили дані в реєстрі виноградників на основі заявки або повідомлення, що подано стосовно системи дозволів на виноградні насадження;
(ii) подають заявку на вжиття заходів щодо «реструктуризації та перетворення виноградників» або «зеленого врожаю» в рамках національної програми підтримки, згаданої у статтях 46 та 47 Регламенту (ЄС) № 1308/2013;
(iii) подають одну з декларацій, згаданих у статтях 31, 32 та 33 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273.
(b) щорічні перевірки на місцях, які охоплюють щонайменше 5% виноробів, ідентифікованих у реєстрі виноградників.
Якщо винороби, охоплені вибіркою, є об’єктом перевірок на місцях у тому самому році в рамках заходів, згаданих у пункті (a)(i) та (ii), такі перевірки на місцях враховують для цілей досягнення річного порогового значення 5% без потреби їх повторення.
(c) систематичні перевірки на місцях виконують на площах, засаджених виноградом, які не включено в досьє жодного винороба, встановленого в додатку IV до Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273.