Процедура й технічні критерії, застосовні до сертифікації
1. Процедура сертифікації, схвалення та верифікації вина без PDO або PGI відповідно до статті 120(2)(a) Регламенту (ЄС) № 1308/2013 вимагає надання адміністративного підтвердження достовірності інформації про винний(-і) сорт(-и) винограду або рік збору врожаю, які вказано на етикетці або зазначено в представленні відповідних вин.
Крім того, держави-члени можуть ухвалити рішення про:
(a) тестування органолептичних властивостей вина, пов’язаних із ароматом і смаком, щоб пересвідчитися в тому, що основні характеристики вина відповідають винному(-им) сорту(-ам) винограду, використаному(-им) в анонімних зразках;
(b) аналітичне тестування у випадку вина, виробленого з одного винного сорту винограду.
Процедуру виконують у державі-члені, в якій вироблено вино. У випадку сумішей вин із різних держав-членів, зазначених у статті 120(2)(c) Регламенту (ЄС) № 1308/2013, сертифікація може бути виконана будь-якою з відповідних держав-членів.
2. Сертифікацію виконують шляхом проведення вибіркових перевірок на основі ризиків відповідно до статей 36 та 37 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 та глави VI цього Регламенту.
Витрати на сертифікацію покладаються на операторів, які проходять таку сертифікацію, якщо держави-члени не ухвалять іншого рішення.
3. Оператори, які займаються реалізацією винних продуктів, які були вироблені, перероблені або розлиті такими операторами, отримують визнання й дозвіл від компетентних органів держав-членів сертифікувати походження, характеристики, рік збору врожаю або винний(-і) сорт(-и) винограду відповідно до статей 11 та 12 Делегованого регламенту (ЄС) 2018/273 під наглядом компетентних органів, призначених відповідно до статті 146 Регламенту (ЄС) № 1308/2013.